Сьогодні був на одному заході від однієї нон-профіт організації, яка спеціально навчала новоприбулих українців кілька тижнів, як знайти роботу, почати бізнес тощо.
Наприкінці навчання зробили зустріч з менторами - професіоналами з певних індустрій, які погодились виділити дві години свого часу та допомогти. Формат - speedy mentoring у онлайн-форматі. Сім менторів, в більшості дуже зайнятих людей, приєднались до заходу.
Також було троє працівників організації та їх директорка.
На подію з ентузіазмом заздалегідь зареєструвалось близько двох десятків українців, які пройшли курси. Всі підтвердили і перепідтвердили свою участь.
Однак, прийшли тільки двоє учасників! Інші навіть не повідомили, що не зможуть прийти. Працівники організації вибачались, що вони таке часто бачать серед новоприбулих, на жаль, але це вперше так масово. Я собі тільки уявляю, що про це все подумала їхня директорка.
Попри відсутність тих, хто так хотів менторства, також вразило, що один із двох учасників вперто розмовляв російською мовою, хоча в описі події було дуже чітко вказано, що мова виключно українська. Були ментори - канадські українці, які взагалі не розуміли, про що мова. Однак, людина відразу вперто заявила "я буду на руском" - і, не дочекавшись навіть згоди, почала ставили запитання.
Інший учасник, відразу вибачився і сказав, що в Канаді вчить відразу дві мови: англійську і українську, бо за 38 років так і не вивчив української в Україні. Однак, він як міг розмовляв українською за що йому величезна повага!
В Канаді прийнято приходити на захід (навіть віртуальний) за кілька хвилин до початку. А якщо хтось не може прийти на сесію чи інтерв"ю, то правилом хорошого тону вважається повідомити про це заздалегідь.
