Українська Манітоба
-
Тому що діти бувають різні і моїй дитині це потрібно, тому і написала
-
Я теж не маю довіри до подібних гастролерів. Але можна донатити у відомі фонди чи наприму в бригади. Стверджувати, що всі крадуть і тому нікуди не донатити - свідома брехня. Більшість дронів і автівок закуповуються на пожертви.
-
Доброго дня! Шукаю викладача англійської офлайн у Вініпезі для дитини 7 років, район Сент Вітал. Відгукніться в особисті🙏
-
З пр під 5% перший внесок Без пр від 10$. Але я не знаю про який будинок ви думаете але щось схоже на будинок на сьогодні коштує десь 350.000$ і з усіма проперті таксами,страховками життя вас та вашої дружини,страховка будинку,ленд трансфер такс,комуналка буде вам коштувати мінімум 3000$ в місяць це якщо ви % зафіксуйте на 3 роки
-
він вже є в мережі? хочу подивитись Я ось до 5 ранку 24 лютого жив нормально, 13го відмітив день народження, 23 сходив на обєкт встановив сигналізацію, посміялись з братом, що тільки кончений в 21шому сторіччі може почати війну, і я мотивував все це тим що весь світ може зробити ізоляцію і жодна економіка не витримає. А провинувся 24го в 5 ранку від вибухів. А ми з Харкова, і те що бачив я за рік пілся початку повномаштабноі війни - краще б не бачив.
-
Ірина Курман дякую за підтримку. Фільм виправдовує росіян, не було блокади, не було геноциду, був виїзд з міста, зелені коридори і навіть ОБСЄ!, мама боїться чого завгодно, а не того що їх живцем завалить від авіаударів в непристосованому підвалі… Ірина, прохання поставити в пості хештег #Юрик. Цим флеш-мобом ми вимагаємо закрити фільм для прокату в будь якій країні. Ну може росія із задоволенням покаже цей фільм у себе. Бо ми самі фільмом #Юрик підтверджуємо їх брехню. Маріупольці обурені та їм болить від цього «шедевра» не те слово. Natalya Dedova детальний опис фільма, окрім брехні про блокаду, про Маріуполь ще й повний список низкосортних кліше недоречних в контексті фільму.
-
Ірина Курман Анатолій Миколайович Дебелко. Відгук моєї дружини про фільм "Юрчик"... Мене звуть Алія. Я онука, донька, сестра та тітка виживших в Маріуполі навесні 2022 року. Вчора подивилася цей "шедевр" в якому немає навіть краплі правди про те пекло, що там було. Це навіть не "ляпи", це свідоме перекручування реальності. Яка евакуація від OБСЕ? Вони чухнули з міста в перші же дні. Які "зелені коридори"? Їх не було взагалі! Люди, в кого ще вціліли авто, вибиралися на свій страх і ризик. Які сповіщення? Зв'язку, світла, опалення, газу та води не було вже з перших днів березня. Які могли бути дзвінки до Естонії? Цей фільм можна просто по кадрах розбирати і в кожному суцільна брехня. Моя мама з бабушкой жили по вул. Азовстальська, 9. В підвалі звичайної "хрущовки" п'ятиповерхівки майже півтора місяця жило 70 людей. 70!!! Свічки економили, воду та їжу добували з ризиком для життя. Трупи виносили і просто складали на вулиці. 14 квітня до їх підвалу прийшли кадиривці і вигнали всіх на вулицю, а самі пішли грабувати вцілілі квартири. Моя 63-річна мама тягнула на інвалідному візку неходячу 83-річну бабцю до Виноградного пішки!!! Звідти вже їх дирівці перевезли до фільтраціонного табору в Старобєшево. Сестра з чоловіком та двома неповнолітніми дітьми на початку березня була в Кіровському районі Маріуполя. Це район з іншого боку Азовсталі. В них вже не було машини. Вони вибрались з Маріуполя 15 березня, як це відбувалося з двома нажаханими, голодними, неповнолітніми дітьми, треба писати окремий пост. Але дякувати Богу і добрим людям їм вдалося дістатися до Бердянська. А потім до Німеччини. І ми з сестрою ще довгий місяц не знали, що з мамою, як і вона нічого не знала про нас. Люди були покинуті владою і міжнародними організаціями напризволяще! Якщо наше суспільство ще не готове до правди, краще взагалі нічого не знімати. Прошу, ім'ям виживших і тих, хто залишився там назавжди, не дивиться цей фільм!
-
Про цей фільм пише Кіпіані? Вже десяток френдів написали про художній "оснований на реальних подіях" фільм про Маріуполь. Дивитись не буду. Втім зрозумів, що претензії навдивовиж схожі на мої власні до фільму "Заборонений" про Стуса. Перша і головна - беручи тему автори мають зважити передусім чи "витягнуть" вони її. Одне діло запороти якусь абстрактну історію доярки з Хацапетівки. Інша справа - профанувати останні дні поета номер один чи зовсім свіжий досвід півмільйона людей. Реальні життя й трагедії завжди страшніші й цікавіші за фантазії сценаристів і режисерів. Тут придумали холодильник з ембріонами "мільйона українців", там виссали з пальця лінію з кагебістами-геями. Нафіга? А тому шо я митець і так хочу. Делікатності при роботі з матеріалом, який кривавить - нуль. Бути в історії і вляпатися в неї - різниця є. www.facebook.com/551222409/posts/pfbid037yBPj62mL9bRpN8xVbuDqtjK5MkvPqS5GzLpinRQEXoxxzncvutVLsg47ubn6w8Ll/?mibextid=Nif5oz
