Українська Манітоба
-
Та будь ласка, я ж наче саме так і написала - називайте як хочете )) А я буду називати так, як я вважаю за правильне формулювання. Доречі, я про рестіки говорила, а сушарні/та інші невеличкі заклади я до рестіків не відношу, то «забєгаловкі» в градації в моїй голові (але іноді страви в них бувають смачні-не відірватись).
-
В Валенсію. А я зрозуміла з контексту це питання вирване з якогось червоного срачу, та?😅
-
Ми їдемо, а що?🙄
-
Навіщо про різні країни говорити. До України звичайно.
-
З Канадською зарплатою? Так
-
А назад в Україну?
-
Хочу навести приклад. Є гарні суші де я їв найкращий тунець у моєму житті. Називається Sushi Cushi. І дійсно як ви написали смачно але «простіше» Тепер я поясню що таке простіше - столи як з севдепівської столовки. На декораціях (пластикові квіти ітп) шар пилу у палець. Бокси під take out тупо наскладовані купами то тут то там. І інші подібні деталі інтер’єру. Десь більше десь менше це справедливо до більшості місцевих закладів. І так я називаю це «на похер» бо це так і є. Тоже не агрітесь, будьласка, ви назвали це так як з якихось причин комфортно вам а я так як бачу це я. Nothing personal.
-
Я називаю тими іменами, які вважаю відповідними, а саме, повторюю: «все організовано простіше, ніж в Україні» (в коменті про ресторани). Якщо ви відвідуєте рестіки Вінні, де за вашою думкою «все організовано на похєр» - ну то ваша ласка, називайте це так, або ще якось, як хочете так і називайте корочє. До мене ж цей заклик недоречний, я не вважаю що такий термін є «називати своїми іменами».
-
Таке наче воно вже так місцями і до війни було