У мене вдома з березня 2022 півроку жила сімʼя з Харкова, ледве виїхали з під бомб. Познайомились реально з ними вже як приїхали до нас. До чого я веду, люди молоді 27-30 років і з народження спілкувались російською та і двійко дітей (4 та 7 років) їх так само. Проте приїхавши до нас, вони ламано і з незвичними для них акцентами перейшли на українську.
До сих пір згадую як вони щовечора читали дітям українські книжки та щодня практикувались та вчили дітей української мови. Запамʼяталось слова малого - "тату, а це смачноє".
Того висновок лише один - хто має волю та бажання, тому не потрібні відмовки про розмови з народження.