Українська Манітоба
-
Кому біда в Україні….і горе і плач… а комусь з куаетчіков захотілось москальських цукерочок
-
Шкода звичайно, що ви натрапили на таких людей, у мене абсолютно протилежний досвід і з лікарнями, де я була тричі, і з роботою, і з усім. Мені дуже пощастило. Тому тут як у кого складеться, я особисто жодного поганого слова про Варшаву у поляків не можу сказати, мені мабуть таки дійсно пощастило.
-
Бачите, у всіх по різному, мене обслуговували в банку англійською завжди без проблем, я в системі навіть у них була як англомовна, мені все листування йшло англійською та в аплікації банку навіть підключення до оператора все було англійською, я вирішувала швидко будь-яке питання.
-
Другий рік війни йде, люди сприймають вибухи як ранковий будильник, про що ви?
-
Чи буде організований якийсь збір для Полтави/Львів і всіх інших постраждалих?
-
Як би це лише в лікарні сталось, колись мене назвали дурепою в банку, бо я польської мови не розумію і не розмовляю. Англійською у відділені банку зі мною говорити не захотіли. Але мені казали, що таке ставлення можна зустріти тільки в Варшаві, в інших містах наче такого не має
-
Мій меседж в тому, що коли в країні ставляться з презирством і осудом до інших (наприклад, через незнання локальної мови) - це не Ок в будь-якій країні, і чийсь досвід негативний чи позитивний тут не має значення
-
Це дійсно страшно…. Ми усі тут в теплі і в добрі….а люди там віддають останнє щоб зберегти самих себе/країну/мову/культуру. Нажаль є такі «кадри» навіть і тут які пробують розєднати суспільство в годину горя
-
Це було завжди, як тільки ви переходите на польську, навіть ламану, то ставлення до Вас одразу міняється, вони просто намагаються відстоювати свою національну ідентичність в такий спосіб, а дехто відверто хамить і неадекватно себе поводить, бо Polska dla Polakow але неадекватів всюди вистачає 🥲
-
Повірте, коли довго в такому живеш, то починаєш заспокоюватися, коли вже почув вибух… Бо якщо його чуєш - то ти ще живий. А потім як на автопілоті йдеш допомагати постраждалим