Українська Манітоба
-
та який тут хейт ради бога...мене реально нудить від таких людей. Хочеш щось підсказати, розповісти...розжовуєш. А воно тобі тут ОПА! І задає питання типу "чи ьуде помітка про 3к на перміті"...І тут як би то і стояв, і вже впав)) Реально це жесть. Наскільки є "ЦІКАВІ" люди. Як вони зможуть самостійно зробити собі документи (навіть з теперішньою допомогою уряду Манітоби), як зможуть самостійно знайти житло, про роботу я вже мовчу. Коли з такими дрібницями як сліпі котенята в мішку?! Це сумно. І це ще добре що весною це все відбувається. Хоча весну ми тут побачимо літом. 😉
-
Не правильно роблять, ніхто не знає що буде після 31, треба було 1 їхати, якраз за місяць все зробити, а ті хто приїдуть 25 і пізніше, хто зна на що надіются
-
Я думаю ті хто їхали до програми, знали куди їдуть і що робити і хоть якісь гроші були, а сюди їдуть бо халява з готелем,правами,документами та ще й їдять по 10 разів за день
-
так отож. Моя була давня мрія поїхати в Канаду. Я реально мало знав не про країну а так би мовити про побут, порядки і всі ці іміграційні програми. Десь чотири роки тому моя давня знайома полетіла в Торонто. Вона звичайно знала інгліш ідеально. Ну я давай їй писати, назвонювати... як туди, в Канаду потрапити? Дуже складно, бюрократичні питання. Мова це навіть і не найголовніше, а також потрібно мати у власності в Україні і нерухомість і банківські серйозні рахунки. Тобто все складно. А тут така була можливісь з CUAET. Я вже три роки жив у Польщі. То чому б і не спробувати? 😉 Але реальність і очікування різні. В деякій мірі я жалкую що поїхав з Польщі, в іншій радію що як би не спробував то себе все життя мучив би питанням чому не спробував. Це все складно. Одне я знаю точно ця країна не для мене. Я вже занадто старий для цього лайна.
-
-
Я теж вирішив спробувати, ніж потім жалкувати👍 особисто для мене плюси те, що вивчу мову( а інгліш по всьому світі) ,по 8 годин працювати, а не 13 як до цього було, і на ставлення людей тут наче якесь приємніше
-
Поки що не зрозуміло, напевно ще не з головою окунувся в гівно🤣
-
поціновувачам вітбіру - зараз Blue Moon в промо. Цілком нормальне пиво за просто дешевше не буває. Головне впіймати коли є в наявності. пак 12 банок за 16 дол. Ну і якщо вже тут то спробуйте Unibroue La Fin du Monde. Дорого але воно того варте. Знов таки для тих хто цінує вітбір
-
Знаєте я весь цей тиждень преклалала в одному з готелів зустрічі доя новоприбулих українців. Є один місцевий пастор, який з вересня вже не знаю якій кількості українців особисто допоміг і продовжує. Так от я дивлюся на наших людей, хтось чітко розумів куди їхав і навіщо і роблять все можливе. А є явні «потеряшки», немає розуміння що і як, немає мови, тощо… в цілому бачу що багато людей дуже серйозно налаштовані. Як людина яка має досвід роботи з людьми пережившими психологічну травму, бачу що от тут є якась недопрацьований ніша.. Як не крути люди приїздять травмовані, і таких багато. Ми всі як не прути пережили стрес, а при переїзді сюди на стрес війни накладається стрес іміграції. Людина в стані стресу нездатна вчитись, тому мова багатьом дається складно. Жаль що немає якихось зустрічей, які б могли навчити людей тому як справлятися зі стресом, як його долати. Мені здається через той стрес ще багато у людей розчарувань.
-
аналогічна ситуація. Працював по 12 годин кожного дня. В кращому випадку один вихідний за який ти встигаєш все зробити. А житло..хто жив в хостелах то мене зрозуміє)) Останній рік правда я знімав окрему кімнату сам (це був прайс за три місця койки). Це був рай в порівнянні з попередніми експіріенсами )) І саме що цікаво що люди які жили в хостелі ще надімною типу насміхались, вот типу ідіот, ми платим втричі менше ніж він і живемо втрьох, а він один)) але в цих жадібних словах приховувалась якась люта заздрість. Є тут таке чи його немає мені це не цікаво, дійсно. Повторюсь - хочеться спокою якогось.