Вона була старша, хто записував в чергу на сін, хелс крад і тд. То було 27 вересня, перший мій день у Вінніпезі. Вона мене записала на 6 жовтня. Питаю, підкажіть будь ласка, що порадите зробити за ці дні, поки чекаю? Може ще щось оформити можна чи десь записатись, бо я тільки приїхала, не орієнтуюсь.
Її відповідь:
« Я не зрозуміла, ти що сюди приїхала в готелі пів року жити? Ти що ще квартиру не знайшла? Ти ще мала шукати квартиру будучи не в Канаді. Чи ви думаєте що будете тут жити на гроші канадців вічно. Понаприїжджали тут на відпочинок. Пів західної України від війни тікають, ха, ха… “ (до слова, я з Бучі…)
Кажу їй, може порадите де пробувати шукати роботу, маю рівень мови вище середнього, 15 років в банку працювала, чи реально пробувати щось чи в кредитну спілку, чи може в магазин консультантом спробувати?
Відповідь «ха, придумала собі, в банку вона хоче працювати… в прибирання тобі дорога…. тут канадці мріють в банку працювати… ой смішно…»
Через 7 днів я мала співбесіду на роботу в банк (і мене взяли).
Вийшла я з того кабінету, і стоять люди говорять, чую що кажуть що можна підійти до чоловіка за столиком, і він одразу запише на медогляд. Підходжу, записав мене той чоловік без проблем на 5 жовтня на медогляд. Я виходжу з кабінету. І тут вона мене побачила:
«Що ти тут робиш? Чого лізиш без черги? Я не поняла, тобі що не ясно сказали, чи що? Йди квартиру шукай, дивись на неї…»
Це був мій перший і останній день у бест вестерні. Всі документи я зробила сама наступного дня, поїхавши у даун таун.
У готелі я прожила 15 днів, а не пів року, як вона собі думала.
