Українська Манітоба
-
Так, була б вдячна за контакт. Бо дійсно потрібен професіонал. Після того як дантист дивиться на знімок і каже, що ідеально, жодної пломби, коли їх три🤯 це лякає. А брекет система то не просто знімок. Може хтось мав власний досвід, або знає імʼя лікаря ортодонта який на вустах у всіх було б добре.
-
Та чому ж не розумієте) Ви ж теж в медичній сфері) Завжди тримається fake smile на всі 32, показово дуже чемні і ввічливі, ніхто не реагує на негатив від пацієнта, все згідно прописаних правил і протоколів. Тому в більшості пацієнтів, впевнений складається загалом позитивне враження. Та і мало хто розбирається в деталях. Але реальна картина поза сценою.
-
Саме так, Дмитро, саме так як ви вважаєте. Емпатія, ввічливість, професіоналізм, етика. Всюди і у всіх. Я теж колись так думав. Не буде руйнувати вашу картину світу і цієї сфери, бо перконаний вам в ній набагато комфортніше ніж зіткнутись з реальним станом речей. Збоку завжди все краще виглядає ніж є насправді.
-
Думаю, тут трошки не про те. Насправді у пацієнта дійсно дуже мало можливостей виразити негатив. Коли ти ввічливий, вони посміхаються і кажуть, що все окей. Коли ти прям неввічливий, це сприймається як хамство і з тобою взагалі не говоритимуть. Які є методи впливу, щоб бути почутим, мені, наприклад, неясно поки що
-
Дивіться, пройти відбір до медшколи, а потім її закінчити та здати всі екзамени на ліцензію неможливо без відповідних знань. Тобто, знання у лікарів є. При чому це дуже грунтовні знання. Так, цілком можливо, що після працевлаштування деякі стають на шлях пофігізму і т.д., адже недарма є скарги на деяких лікарів.
-
Коли робота стає рутиную про яку емпатію можна говорити. Фальшива посмішка та й все, всі ми ходимо на роботу по гроші, а не для задоволення, хіба може в мед працівника є хороший настрій, всі ми люди і у всіх нас свої проблеми і переживання.
-
Ну коли працювати нема кому , то і пофігісти себе дуже класно відчувають. А що їм зроблять? Звільнят ? А хто буде працювати? Ось і клали вони хер , не всі , звичайно. Але , нажаль , кончених, не професіоналів , які провчилися стільки років - вистачає . таке можливо , на превеликий жаль.
-
Я по життю смайлі ну така в мене персоналіті шо я можу з цим поробити 🤷🏻♀️ кучу мімічних зморшок вже маю:) Три роки за масками взагалі ніхто не бачив шо я там скалюсь чи посміхаюсь… Моя charge nurse не знаю що має статись щоб вона посміхнулась… всі люди різні… Я з таким лицем сьогодні бігала на роботі 😵💫що люди питали в тебе все ок? То до чого тут фейк, idk. Є емоція посміхаюсь, нема емоції (я теж жива людина) не посміхаюсь, і важко видавити з себе ту посмішку якщо я не в настрою…
-
Якщо комусь дійсно цікаво, як навчаються канадські та американські лікарі, то ось є чудовий блог від доктора Іванки Небор. Вона закінчила медунівер в Україні, медшколу в Лондоні, Онтаріо та переїхала на резидентуру до США. Вона є лором-хірургом (поки резидентом). Вона дуже добре розказує про канадську/американську медицину та часто порівнює з українською (не на користь останній) www.facebook.com/ivanka.nebor
-
І взагалі я в чат захожу отой стрес від роботи зняти а не про роботу тут говорити 🤦🏻♀️😁
-
Приблизно 70% лікарів не вчились в Канаді, приїжджі з різних країн. Перездали екзамени, residency,fellowship. Я ніде не писав про непрофесійність. Якраз перевпжна більшість дуже грамотні вузькі спеціалісти. Просто в системах де працює строгий протокольний алгоритм - завжди є тактика але мало стратегії. Плюс все керується жорсткою фармакоекономікою. P.S. Thx за рекомендацію))) з Іванкою я знайомий особисто, ще з платформи INgenius.