Для прикладу
До якого віку працюють в американській медицині
⠀
Цікавий момент спостерігала. В Штатах доволі рідко побачиш дуже старих хірургів. Це помітила в декількох різних лікарнях і склала таке враження.
⠀
Більшість хірургів не старші 50-55 віку. Особливо це стосується напрямів з довготривалими операціями. Наприклад, в ЛОРі це стосується онкологічної хірургії, де видалення пухлини голови/шиї, де одразу роблять реконструкції обличчя, тривають 12-15 годин. Сам американський ЛОР- хірург сказав мені тоді, що "мені 52 роки і я один з найстаріших практикуючих ЛОР онкологів на конференціях". Ще тоді задумалася над його висловлюванням. Зазвичай хірурги не кидають практику повноцінно. Вони переходять на більше коротші операції та клініку. В онко ЛОРі такі хірурги йдуть працювати як загальний отоларинголог. Вони роблять ендоскопічну хірургію пазух носа, видалення щитовидної залози, навіть введення ботоксу. Звісно проводять клінічний прийом. Тобто вони заробляють гроші, займаються улюбленою працею, але без фізично тяжких кейсів.
⠀
Таку саму анологію можна знайти у кожній спеціальності. До речі, деякі хірурги вже починаючи з 60-65 через певний час можуть повністю перейти тільки в поліклінічний прийом і пацієнтів на операції відправляти до молодших колег. Так чи інакше хірурги стараються практикувати до 65-70 років. Далі вони можуть залишатися на поліклінічному прийомі або просто займати позицію "вчителя" і проводити лекції для резидентів/студентів.
⠀
Загалом тут ніколи не бачила хірургів, які оперують з "трясучими руками". Дорогу молодим тут створює система. Як мені пояснювали місцеві - Старт хірурга після резидентури починається біля 35 років. Розквіт припадає на 40-55. Далі - залежить від людини, області та спеціальності. Але загальний розклад саме такий.
⠀
Головне - вчити молодь. Старші колеги завжди з гордістю кажуть пацієнтам - він мій ученик і тому відправляю вас туди.
⠀
Напевно, так і має бути, як вважаєте?
