Про Канаду від Тані Мельник, мешканки Квебеку. Хоч пост написаний кілька років тому, він не втрачає актуальності ніколи.
Багато у чому Канада заслуговує на мою щиру повагу. Я люблю цю країну за її незмінний захист і підтримку України. Одна з тих у світі, хто рівно і непорушно підтримує нашу державу на міжнародному рівні.
Я поважаю її за надзвичайну чуйність і людяність у ставленні до людей з особливими потребами. Тут піклуються, щоб ніде і ніколи жодна людина з особливими потребами не почувала себе обмеженою та безпорадною і не залишилася без допомоги.
Я бачу надзвичайну кількість гарних людей похилого віку: вони мандрують, танцюють на березі річки, ганяють на байках, регочуть з друзями у ресторанах, гарно виглядають і активно проживають свій золотий вік. І мені надзвичайно це імпонує.
Я люблю Канаду за її неймовірне ставлення до дітей. За спеціальну увагу до діток з дислексією та дисфазією, за ставлення до дітей з аутизмом, дітей з проблемами розвитку та іншими діагнозами, які потребують особливих класів, особливих програм та особливих викладачів. Я чула не одну історію батьків, що переїхали сюди з дітьми, які потребують особливих умов, і з полегшенням видихнули від того, як до них ставиться суспільство, система освіти та держава в цілому. Звичайно, за ставлення до дітей імігрантів та особливу програму їх адаптації. За ту кількість уваги, розваг, кампів, екскурсій, подій та місць відпочинку, які створені тут на всі можливі смаки для дітей різного віку. За неймовірні дитячі майданчики та літні фонтани, де діти, мов пташки, купаються від першого до останнього теплого дня.
Я надзвичайно поважаю Канаду за ставлення до тих, кому важко: за соціальну допомогу при потребі, безкоштовні сервіси, консультації та послуги для різних людей - від того, хто бідує через якісь обставини життя, до колишнього (чи не колишнього) наркомана та безхатченка.
Я неймовірно люблю Канаду за піклування про свою казкову природу, за збереження та догляд за національними парками і резервами, та й просто за міськими парками, за те, що не забудували-продали-прокрали, а зберегли і дарують цю красу всім своїм мешканцям.
Я поважаю канадців за безпонтовість, відсутність снобізму та постійного бажання хвалитися і демонструвати оточуючим свою крутість. Це вважається дурним тоном у суспільстві і мені таке ставлення дуже імпонує.
Поважаю цю країну за рівне ставлення до всіх націй, релігій, кольору шкіри, статі, сексуальних уподобань, моди, стилю поведінки, вподобань і стилю життя, який хтось веде - і виховання цього ставлення у всіх оточуючих. Якщо це не шкодить тобі і оточуючим та не порушує закони, ти можеш бути хоча б рожевим у зелені бульбашки.
Поважаю Канаду за рівність всіх перед законами, що реально діють для всіх без винятку.
Багато хто не розуміє, чому Канаду називають багатою країною. Тому що не бачать тут золотих палаців у стилі бикоко, мільйонери не мають замашок шейхів, а представники влади, напевне, легко можуть виявитися біднішими чи не за кожного українського депутата. Сильний, потужний середній клас, до якого і належить більшість канадців, тримає у цьому суспільстві контроль як над тими, хто наділений повноваженнями, так і над тими, кому потрібна допомога. Податки високі. Але, з перерахованого вище і не тільки, видно, що гроші працюють на державу.
Звичайно, це не ідеальна країна і в ній є величезна купа своїх проблем. Але вона, безперечно, заслуговує на мою повагу.
З Днем народження, Канадо! Happy Canada Day, one of the best countries in the world! 🇨🇦🇺🇦
