Українська Канада
-
180 днів якщо вам не поставили інший термін.
-
Доброго вечора скажіть а скільки можна находитися в Канаді по візі visitor якщо заїхати після 31 березня 2024 року ? Читав в інших чатах що 6 місяців на 1 рік це так чи ні ?
-
Просто по візитор візі дуже складно вам це зробити буде. Для чого вам їхати до Канади якщо ви на фрілансі? Тут спустите всі гроші 💸, які заробили 😁 Яка у вас взагалі мета? Імміграція?
-
Дякую за цю інформацію) Але ще питання одне є Чи реально зняти житло на 6 місяців не через airbnb якщо немає бумаг що працюю в Канаді А є фрілансер
-
Виберіть 2-3 міста у певній провінції і побачите що вам підходить. Одне місто не дасть всієї картини, хіба що це Вінніпег чи Реджайна. Також реально оцініть ваші витрати на життя. Вони на 1-2 порядки вищі, ніж у багатьох країнах Європи. Знаю кілька ІТшників, які поступили рік у Канаді і поїхали назад до Іспанії та Португалії, бо там все дешевше. Все залежить від ваших потреб та приортетів
-
Мета придивитися і побачити ту Америку, А вже далі думати чи еміграція чи ні
-
Дякую за інформацію і чудові поради, Врахую це все 💪🏽 Гарного вам дня
-
Так віза є для цього , чи не так ? Я зробила візу . Написано термін 3 роки
-
Дякую
-
Я робила візу , до 15.07 , прописано з правом на роботу , хоча це мені не цікаво . Я в гості до дітей . Але мої пацієнти запитують , тому стала цікава інфа .
-
Візитор Віза дає право перебувати на території Канади до 6 місяців без права роботи.
-
Ааа. Дякую.
-
Сама віза не дає права роботи, дає робочий перміт, який або видадуть в аеропорту або потрібно податися вже перебуваючи у Канаді.
-
Підкажіть, якщо в батьків віза воркер і буде перміт, дитина з візою візітор - дитина може бути тільки до 6 місяців в Канаді ?
-
Я вперше буду в Канаді . Не планую поки що залишати Україну ! Дякую і за це ) Гарна група ☺️
-
Це мене влаштовує ! Дякую ☺️
-
Це означає що ви можете потягом 3 років в’їхати на територію Канади, а не перебувати 3 роки.
-
До теми постів про те, як тут (в Канаді/ в еміграції/не в Україні) важко і т. д., і т. п. Змініть "кут бачення" - це єдине, що можу порадити, але інколи марно писати це під постом, люди не завжди готові чути щось "несинфхронне" з їхнім. Прикро за тих, хто думає/відчуває інакше, але інколи не має аргументів або здоров'я для читання-відповідання. Звела тут свої думки "докупи", прошу використовувати при потребі :) Що особисто для мене завжди є цим "іншим кутом бачення", можливістю звірити, чи моє "тяжко" є критичним для життя, - люди, які емігрували після другої світової, після таборів, сім'ями, буквально без нічого, не знаючи мови, не маючи куди повертатися (в них навіть не було "кусника" держави, не те що дому), з освітою чи кількома, досвідом, мовами (але, зазвичай, без англійської) - адвокати, лікарі, юристи, виробники..., всі починали з миття/прибирання і т. п., не залишаючи собі шансів для власного комфортного життя. Більше того, вони ще встигали "у вільний від роботи час" (= буквально ночами і рідкісними вечорами чи "обідніми перервами") створювати ДІЄВІ громадські ініціативи, садочки, організовувати вечірні курси, будувати або ремонтувати/облаштовувати домівки для цих проектів... Цим емігрантів не просто ніхто не чекав, - більшість перейшли через приниження, фізичне знущання (особливо діти в школах, яких висміювали починаючи з вчителів), злидні, каторжну працю. І вони не просто вижили, - вони збудували потужню українську громаду, власним коштом, власною працею, "залазили в борги", але ЗАВЖДИ озиралися на спільне "навіщо" - діти і їхнє майбутнє в цьому світі, майбутнє держави, в яку практично всі мріяли колись повернутися, - але, здебільшого, не дожили. Перше приміщення Посольства в Канаді і сучасна будівля Пласту в Торонто куплені українцем з такої родини, кредитівки, школи, видавництва ін., та ж програма CUAET, ця група, врешті решт, - цього і чимало іншого просто не було б без цих та багатьох інших людей! Буквально кілька прикладів, щоб "унаочнити" цитати вище: 1. Богдан Гаврилишин - емігрував до Канади в 24 з батьком і старшим братом, мати залишилася в Україні чекати на середущого, якого (як виявилося після 90х) розстріляли совіти; починав лісорубом, мову вивчив навчаючи вечорами таких самих емігрантів, був першим українцем, який здобув тут вищу освіту, першим директором бізнес-школи в Лозанні (Швейцарія), в 90х привів в Україну ключових інвесторів (як мінімум Крафт Фудз, власник ТМ "Корона" відомий багатьом), єдиний українець - член Римського Клубу... 2. Любомир Романків - фактично "батько ІТ", дякуючи якому ми маємо комп'ютери, інтернет, сонячні батареї на орбіті і банкомати (Гугл допоможе довідатися більше) і який приїхав в Едмонтон в 16 років, вивчав мову навчаючись в школі, а вечорами копав 4-метрові рови на будові, щоб допомогти мамі (яка мила підлоги в госпіталі) утримувати родину, де був ще хворий батько (який, доки міг, працював у морзі) і сестра... Таких прикладів - сотні, якщо не тисячі. З поваги до цих людей, мені "язик не повертається" жалітися, бо порівняно з їхнім життям моїх 52 "без мови" і з менш як 0,01% зору на обох очах + 3 дітей + чоловік після 4х інсультів + мама, яка померла на онко 2 тижні перед вторгненням + ... точно не аж такі кризові. Можливостей для "занурення" в спільноту тут неймовірно багато! Єдине, що потрібно кожному (хто цього хоче) - трохи терпіння і часу, - і (першочергово) БАЖАННЯ бути корисними іншим. Marichka Artysh Взято з ФБ
-
Усім доброго вечора Коли подаєш заяву онлайн на фінансову допомогу треба кожного члена родини окремо подавати? В мене є супруг, 19ти річна дитина котра від мене залежить і 3 річна дитина. Підскажіть будь ласка як це правильно зробити.
-
але малу дитину зі мною подавати, так?
22 Jan 2023, 19:22
95603/123932
about 4 hours ago