В кожному вашому повідомленні так і читається зневага до України, «холопи», «укропропаганда», «ця країна», якось дуже неповажно звучить. Про повідомлення інших стосовно того, що Україна вже все, і можна ставити хрест, про ptsd у кожного як вирок та інше, я не згодна. Звісно, з дитиною ви чи ні, це вибір кожного поїхати туди, де зараз безпечніше, і можливо залишитися там, почати нове життя. Але дуже багато українців жили, живуть зараз та будуть жити у своїй країні. І завдяки їм все тримається. Завдяки тим, хто захищає, хто залишається попри все. І це теж їх вибір. І навіть зараз, наприклад, у Харкові люди працюють, вчаться, гуляють та намагаються жити. Україну ще багато чекає попереду, і дуже хотілося б у цьому чаті бачити людей, які також в це вірять, які підтримують свою країну та поважають навіть знаходячись за кордоном. Не треба порівнювати рівень життя, кожному своє, і це нормально, коли людина хоче повернутися в Україну, бо їй так комфортніше або навпаки. Дуже сумно, що за останні дні цей чат замість допомоги перетворився на якісь образи та докази де краще, та що кому робити.
Завершу це повідомлення питанням, хто зараз у Торонто, та хотів би зустрітися? Я тільки нещодавно приїхала. Якщо комусь цікаво разом зустрітися, пишіть мені у приватні повідомлення.
Також цікавить, чи є у цьому чаті волонтери з Торонто, хочу приєднатися?