(UA) IT/Tech Ukrainians in Canada
-
поэтому в рашке не будет протестов, все сидят или убиты
-
Можно если с пожарные тоже приедут 😂
-
Йога будет еще горячее после бокала красного
-
я еще в ноябре 21-го уговорил жену сделать загранпаспорт дочке, хотя ей тогда и года не было. Правда про возможность войны тогда не рискнул говорить, подал это под видом “а давай в январе или феврале слетаем куда-то в теплые края, поэтому лучше сделать ребенку заграпаспорт сейчас, чем потом срочный оформлять”
-
А когда узнали про Чернобыль в Венгрию мы уже не ехали
-
А если недвижка поплывет от повышения уровня воды, то она перестанет быть недвижкой.
-
с глобальным потеплением тут скоро тропики будут и цена на недвижку вырастет еще в 10 раз!)
-
Вроде 16 февраля мы пришли в документ и взяли талончик. мы были 153 и с 11 утра мы попали за стол приема документов в 17:30 за полчаса то конца Рабочего дня и делали срочный
-
И давно какнада это теплые края?)
-
А вообще грустно читать эти все истории Мы 23 выехали из Киева в камянец-подольский, со знакомыми. Хотели попасть в черновцы к моим родителям. 24 проснулся дофига рано, до сих пор помню новость (фейк как потом оказалось), что борисполь разбомбили, а недалеко от него живут родители жены Связь лагала, связаться нельзя, без понятия что происходит Ещё 2 дня пытались доехать до черновцов, кое как доехали - отца со сьемочной группой отправили в Киев, блять, он 2 дня ехал назад и подобрал нас Почти месяц ждали пока визу сделают в канаду
-
когда шинук дует в Калгари)))
-
Ух. У всіх своя історія. 100% хтось збиратиме такі історії і може вийти непоганий напівдокументальний фільм. Мій досвід такий: ми щось підозрювали і все ж 27 збиралися на якийсь час у Верховину, куме зняв цілий поверх готелю (ґазда знайомий). 24.02 якраз було ТО машині (яке я пропустив, ух їй дісталося) + я за пару днів до того купив великий багажник на дах. І валізи я зібрав за пару днів до того. О 5 ранку дружино мене розбудила: війна! Поки вона годувала дітей, я перетаскав все в машину, о 6 виїхали з Героїв Праці, забрали тещу та сестру з племішкою і в 8-містному SUV, з купою речей в салоні і на даху, встряли в 100% корку на окружній. Як гарно що я на ендуро прокатав всі хащі там, тож лісами-полями, сподіваючись на повний привід ми все ж вибрались на дорогу. Намагаючись уникати великих трас ми за 38 годин були у Верховині. Душ+їдло+сон, та вранці побачив у ФБ просто фото документа, що казав що багатодітні у виключеннях. Тож я зібрав все знову і попрямував до Шегині. Став у чергу за 17 км до кордону і за 28 годин просунувся на 5 км. Нагадую, в авто 4 дитини, дві з яких 1,3 та 2,2 роки. Коротше, я тоді подумав що це злочин проти людяності, розвернувся і вночі поїхав через гори у Берегово. Там за 10 годин переїхав кордон до пєдіків угорців. Потім вже Угорщина, Італія і Канада. Я цей рік пам'ятатиму все життя
-
вот Ричмонд будет первый по затоплению Но я смотрел чтобы Ванкувер затопить надо метров 15, это очень много
-
У мене з першого погляду кілька питань: - закінчили навчання, відразу влаштувались мідом, відпрацювали трохи більше року та стали сіньором, та ще й engineer? Я не HR, але мені здається, що в Канаді це буде виглядати як мінімум questionable - на позиції senior software engineer по суті описана робота devops - director of engineering created an automated code pipeline? це знову devops Перепрошую, що не можу більш конструктивно - але мені здається, що з таким резюме краще підтягнути мову та йти на managerial позицію, тому що на розробника, на мій погляд, досвіду (дивлячись на резюме) - м'яко кажучи, небагато. Також не зайве напам'ятати, що в Канаді ви не маєте права називати себе engineer, якщо ви не пройшли відповідний, дуууууже довгий та складний шлях.
-
Чого сумно? Це історії тих кому пощастило
-
Ми рівно за місяць виїхали. Вже і так думали про внж в Австрії, бо цей кончений сусід під боком лякав, а в Австрії є внж для фінансово незалежних. В кінці лютого хотіли повертатись в Україну, але в якийсь Франик, а не Київ. На 24 ранок взяли квиток свекрусі, щоб вона наші речі з арендованої квартири до себе перевезла, взяла свою машину і на заході зустрілися б. А вийшло он як. Всі казали що ми перебільшуємо, як виявилося - не дуже. То залишились в Австрії, і ближче до літа зрозуміли що все ж хочемо іншу країну. Вибір пав на Канаду, бо чоловік хотів в штати, я в штати не хочу, а Канада близько до них і наче як доволі схожа. У нього віза була, я подалась в червні і ось ми тут)