🎲Вчора проводили ТСК по частині нелегального грального бізнесу. Чому частині, тому що вчора розглядали тільки онлайн. А там ще є офлайн частина, про яку ми теж не забули.
✍️І далі я хотів написати текст, але вже традиційно член нашої ТСК Олексій Жмеринецький зробив це у ФБ, тому просто опублікую його текст:
Це просто адський треш! Я думав мене вже не здивуєш, але сьогоднішнє засідання нашої слідчої комісії перевершило всі попередні. Розглядали злочини в сфері грального бізнесу.
Сукупний оборот легальної та нелегальної «ігорки» в Україні 12-15 млрд. грн. - на місяць, тобто до 180 млрд. грн. - на рік.
При цьому, податків до державного бюджету за 2022 рік надійшло 730 мільйонів гривень, а ліцензійних зборів - 1.166 млрд. грн., що разом складає близько 1.9 млрд. грн. на рік, тобто - близько 1.2% з обороту.
Водночас, за оцінками Служби безпеки України - 95% всіх компаній на ринку не платять податки взагалі.
📈Найпопулярніша схема - це так званий «метчинг»:
• Шість банків, у змові зі співробітниками Національного банку, із мережами супермаркетів та мережами автозаправних станцій запустили систему виплати тіньових зарплат працівникам цих мереж.
Коли гравець якогось онлайн-казино поповнює рахунок для ставок і отримує свої віртуальні бали для гри, то реальні гроші йдуть на сервер платіжної системи під виглядом переказу для якоїсь випадкової приватної особи, а фактично йдуть якомусь продавцю магазину чи прибиральниці заправки.
Цей переказ гравця може «висіти» тижнями у платіжній системі до визначення кінцевого отримувача, таким чином зарплата умовної прибиральниці заправки надходить протягом місяця частинами у вигляді переказів від випадкових гравців казино!
Банки з рахунків яких гравці перераховують гроші також ігнорують те, що переказ не містить даних про кінцевого отримувача грошей, а «зависає» в системі.
Взамін цієї чорної зарплати, магазини та заправки надають гральним компаніям готівку. Далі за цю готівку компанії купують зерно в «чорних» фермерів, яке вивозиться за кордон, а виручені від продажу зерна за кордоном гроші отримують власники гральних компаній.
Інший спосіб виведення - через криптовалюту.
За оцінками СБУ таким чином відмивається 54 млрд. грн. на рік, або 30% з обороту «ігорки» - це валовий дохід організаторів.
25% від цієї суми йде на витрати для організації злочинної схеми - хабарі та заробіток всіх посередників, і це 13 млрд. грн.
Ще 5% йде на нелегальну рекламу гральних інструментів.
Тобто, чистий прибуток гральних компаній складає 36 мільярдів гривень на рік, або 20% від загального обороту, які отримують організатори за кордоном без жодних податків і обліку.
Державний бюджет щорічно втрачає близько 10 млрд гривень податків.
📉Інша схема - це так званий «міскодінг»:
• Гравці поповнюють рахунки на гральних сайтах для ставок, але ці платежі надходять у банк із кодом купівлі квітів, чи фільмів.
Або гравці перераховують кошти банку із правильним кодом 7995 транзакцій, але далі банк у змові з гральними компаніями направляє ці кошти на фіктивні рахунки.
В Україні таким злочинним способом діяло 9 банків, із яких 6 банків - системно, вони обслуговували абсолютну більшість усіх незаконних переказів «ігорки» в країні. А один із цих банків обслуговує половину всіх незаконних операцій досі!! У схемах масово задіяні платіжні термінали (пейбокси), по ночах на них генеруються тисячі фіктивних транзакцій нібито між картками фізосіб. У злочинних схемах задіяно 2 млн банківських карток та 120 платіжних терміналів.
До вересня 2022 року ніхто з органів влади типу «не знав» про існування цих схем.
Нацбанк «не помічав», що по рахункам ганяють схемні транзакції, поки повністю не змінили кадровий склад відповідного департаменту.
Державний Фінансовий моніторинг також не помічав цих транзакцій, бо виявляється саме банки та фінансові компанії (тобто, в нашому випадку злочинці) мають їм про таке повідомляти, як первинні суб‘єкти фінмону.
