Вже декілька тижнів в Україні обговорюється банківська комісія за транзакції.
Є пропозиці зменшити її вручну, "как в Європє". В Європі, де комісія банків зарегульована. І що привело до істотного відставання технологій платежів і карткових технологій. Де сплатити смартфоном не в кожній країні можна просто.
Де для малого бізнесу можуть взяти і набагато більше ніж 2%, як в Україні.
Ось до прохання регуляції цінової політики банків доєднався і Владислав Чечоткін. Якого ми безумовно поважаємо, але його шлях на регулювання ціни прийняти не можемо. Бо не розуміємо, чим це відрізняється від Тимошенко, яка пропонує для знедолених регулювати ціни на той ж газ.
Отже, Чечоткін звинувачує українські банки, що вони беруть занадто велику комісію - 1,8 - 3%. Наводить приклад Алібаби і Амазону, які, на хвилиночку. створили власні платіжні системи і справді мають комісію в 0,5 відсотків лише. То вперед, стоврюйте свої, конкуруйте, домовляйтеся з операторами Віза і Мастер кард. Аби ті в свою чергу брали теж менше комісії.
А так, регулювання завалить технологічну українську галузь. А з постійним тиском держави переходити з кешу до електронних, взагалі зробить життя пеклом.
І все за класикою: кличемо державу аби втручалася за знедолених.
До наших роздумів додаємо чудовий пост Ігор Дядюра. В коментарях будемо закидувати всі думки, Чечоткіна зокрема. Також вийшов дуже годний Гороховського. Теж дивіться в коментарях.
....
Цього тижня мене питали разів 20 про ці комісії.
Позицію рітейлу яскраво виклав шановний Владислав.
Давайте я напишу один раз відверто те, що думаю.
1. Коли держава Законом встановлює ціни, тарифи і комісії - це антиринкове рішення. Банківська діяльність - така ж комерційна, як і рітейл. Від такого регулювання споживач не отримає нічого позитивного, просто один бізнес буде менше платити іншому бізнесу. Чомусь.
Для споживача буде абонплата за картку, не буде грейсперіоду, малий бізнес буде купувати термінали за повну вартість (зрозуміло, що інтернет-магазину це байдуже).
2. Всі розмови точаться навколо монополій. Дві платіжні системи, два еквайрингових банки, і т.д. Але АМКУ - не бачить ніяких монополій. Або їх немає, або має бути розглянуте питання діяльності АМКУ, і приведено до норми.
3. Є взагалі красивий безконфліктний і ринковий шлях: Розетка, Нова пошта, АТБ (це для прикладу; а можна взагалі залучити "30 тисяч знедолених бізнесів", як вже розповідають ) - створюють платіжну систему і забезпечують роздачу терміналів, карток, і комісії на рівні 1%. А решта розповідають, як це дорого, монопольно, "турбуються про споживача". І приймають Закон, щоб було 0,1%.
ЗІ. "Як в Європі" - о нє, тількине це. "Менше 20 євро карткою платіж не приймаємо". (с)
ЗЗІ. Дуже не люблю, коли свій власний чисто комерційний інтерес так політизують. Шикарний приклад - це коли комісію всього маркетплейса порівнюють з орендою складів одного продавця.
"Чтобы вы легче представили себе эти 2% за оплату картами - скажу, что за аренду 90 магазинов ROZETKA, всех складов и всех наших офисов мы ежегодно тратим меньше, чем на банковскую комиссию. " (с)
Відвідаємо сайт? В категорії, наприклад, "планшети" - 92% товарів від інших мерчантів. А в категорії "смартфони, навушники..." - 98,5%. Така собі аргументація. Цікаво, наскільки монопольною є комісія маркетплейсу для мерчантів, і як можна було б "знизити ціни для споживачів".
