Пост про Держаудит вызвал неожиданное для меня оживление в личных сообщениях. Все это как-то прошло мимо меня, но видно у народа накипело.
Вот нам для лучшего понимания:
1️⃣ Колонка Александра Соколовского: "Оборонні замовлення: без права на прибуток"
"Виявилося, що українські компанії не мали права у своїх калькуляціях (а це невід'ємна частина контрактів) закладати прибуток! Навіть на невеличкий відсоток до 5 або 10%! А мали працювати в нуль.
При тому прибуток іноземних виробників, які постачали ту саму продукцію та жодних калькуляцій не надавали, збитків держбюджету на думку ДАСУ не завдає!
Всі ми, хто шив в Україні, постачав продукцію набагато дешевше, ніж турецькі та китайські виробники, створював тут робочі місця, підтримував нашу економіку, платив тут зарплати та податки — порушники, і з нас треба стягнути попередньо задекларований (але не факт, що отриманий, бо були стрибки курсу, проблеми з логістикою та енергетичний локдаун) прибуток. З якого ми вже заплатили всі податки!
І це з'ясувалося лише зараз. Хоча жодній логіці та здоровому глузду це не піддається. Адже сенс будь-якої господарської діяльності підприємств у отриманні прибутку. З якого потім сплачуються податки.
Але, виявляється, заклавши прибуток у затвердженій договором калькуляції, постачальники МО завдали (і продовжують завдавати!) збитків державі. І зараз МО, навіть написавши заперечення на рішення ДАСУ і почавши з ними судитися, буде виставляти претензії всім своїм постачальникам.
Зрозуміло, що хтось у результаті збанкрутує".
2️⃣ Статья Алексея Резникова: "Державний аудит, що віддаляє перемогу"
"Аудитори провели велику роботу, зібрали багато корисного матеріалу, але водночас хтось прийшов до «проривної» думки, що українські постачальники Міноборони – і державні, і приватні, які забезпечують армію – не мають права на прибуток. Взагалі.
Саме українські – на іноземних цей «новаторський» підхід чомусь не поширюється.
Виникла колізія, у якій на боці Міноборони і українського бізнесу не тільки здоровий глузд, але й Цивільний і Господарський кодекси, низка системоутворюючих законів щодо підприємництва, ґрунтовний пакет підзаконних актів тощо.
А на іншому боці – формальна можливість знайти зачіпку в одній із постанов уряду (№335). І на підставі цього вирішити, що український бізнес має працювати без прибутку, а весь отриманий раніше прибуток має повернути. При цьому створюючи робочі місця, підтримуючи нашу економіку, сплачуючи тут зарплати й податки. І хай там що написано в кодексах і законах, і нехай це знищить тисячі робочих місць, залишить людей без доходів, а бюджет – без надходжень.
З юридичного погляду позиція Міноборони є бездоганною. Ми переконані, що український бізнес, який забезпечує армію, має право на прибуток. Українське законодавство це гарантує. Тому ми оскаржили підхід Держаудиту в суді.
...
Переконаний, що на час війни нормою для всіх осіб, які представляють державу, мають владні повноваження, повинна стати філософія творення можливостей, а не творення проблем. Навіть якщо ти можеш".
3️⃣ И пара цитат из личных сообщений:
"Если тебе интересна история коммунизма Госаудитслужбы, то глянь как они насчитали Кривому Рогу 27 миллиардов убытков".
"В 99,99 процентах они заходят и считают убытки. Например, в Львовской мэрии они посчитали ВСЕ расходы по программе поддержке ТРО, как "нецелевое использование бюджетных средств".