В мене все те саме. Але я жив тільки в Україні і в Польші трохи після війни. Бував в Нємцах, Іспанії, Нідерландах, Турції по кілька тижнів. Відчуваю тупо те саме. Але в мене робота гівно і я ще до цього живу в бейсменті (це теж може давити). Грошей не те щоб вистачало після життя в Україні, але я теж не бачу сенсу тут рости і дуже хочется звалити. Якби собаку брали на борт без питань я думаю вже полетів би 3 рази) Але поки що ми худнемо щоб влізти в кабіну.
Я теж живу біля Торонто (Аврора).
Були в Оттаві кілька днів – там інші відчуття, нормальне кондо, пустили в кафешку два рази з собакою, в ТЦ гуляли з нею теж, значно легше все виглядало.
Просто знай що ти не один такий. В мене ця фігня десь з перших холодів почалась. До листопада я ще тримався емоційно, але щось останній місяць мене накриває. Коротше не знаю як це закінчиться, собака схудне думаю що полетимо кудись. Поки що розсилаю резюмехи та залишусь лише якщо знайду роботу щоб хоча б відкладати нормально кошти міг. Бо поки що я в мінусі порівняно з тим коли приїхав, до нуля ще тисяч 20 кадів треба відкласти)