Роботодавець може відмовити тобі з будь-якої причини. Навіть з расової, чи йому не сподобалась твоя стать, країна походження чи може сексуальна орієнтація...або просто не сподобався. Але ти цього ніколи не дізнаєшся. Бо закон не про уподобання, а про офіційні причини відмов у тому числі. Закон цей (про право не повідомляти подробиці статусу) можна юзати в крайніх випадках, бо любий рекрутер тебе заверне ще до прі-скрінігу, якщо ти почнеш вийо, і нічого ти не зробиш. Йому простіше мінус один кандидат з 300, чим плюс можливий гемор. Вони офіційно скажуть, що просто знайшли більш підходящого для них, let's keep in touch. А коли вже справа йде до офера, то вам прийдеться всі карти розкрити. Тобто, якщо їх це не влаштує, чому вони повинні вам офер давати? Ні, вони можуть видумати мільйон причин, щоб відмовити. Наприклад: сорі, в нас ця вакансія вже закрилась, не потрібна (але одразу відкрилась така ж сама).