Наші західні союзники наївні на межі зі злочинною недбалістю. Вони придумали собі мантру, що «головне не дати росії досягти стратегічних цілей». І діють відповідно до цієї мантри.
Є у них гіпотеза, що росія рано чи пізно виснажиться і піде на перемовини. Захоче залишити за собою Крим, а з решти окупованих територій виведе війська, і це вже буде наш гємор — як то все назад інтегровувати та відбудовувати. Але головне не дати Україні достатньо зброї для збройного повернення окупованих земель Херсонщини, Луганщини, Донеччини та Криму, бо то вже будуть червоні лінії та ядерна війна. Такий план. Така візія.
Але погано вони знають путіна. Цим планом можна підтертись. Ця гнида ніколи добровільно нічого не віддасть. Ті землі вже вписані в Конституцію РФ. Вони вже навіть День приєднання відзначають. Я не бачу варіанту, де путін дає команду то все викресилити нахрін та віддати нам назад. Не буде такого ніколи.
Тому єдиний шлях — це повертати все силою. А сили мало, бо не дають класну зброю. Бо думають, що можна і без сили обійтись. Грьобане замкнене коло. Грьобаний наївний план, який коштує нам людських життів щодня. Я хз як їм це пояснити, якими словами та аргументами.
І поки з вуст Саллівана не прозвучить:
«Ми маємо допомогти Україні перемогти», (а не «Ми не маємо дати росії виграти») на великий прогрес у війні розраховувати, на жаль, не варто.
Вибачте за гірку криницю.
Anton Hodza (c)
