А якщо серйозно, то наша війна показала явну кризу ліберальної демократії.
Сучасні ліберальні демократії слабкі, значно слабші як за авторитарні режими, так і за ліберальні режими минулого.
Причина цьому проста, розвиток ліберальної демократії у самій своїй суті веде до слабкості державних інституцій, слабких(комфортним масам) лідерів, та деградації системи цінностей суспільства, головною складовою частиною якої є патріотизм, вміння відстоювати власні інтереси, та високий рівень суспільства, який готовий взяти до рук зброю. Нинішні ліберальні демократії забули про усе це, замінивши їх гедонізмом.
Нинішня війна стала наслідком відірваності від реальності й слабкості західних політиків, які замість того, щоб вчасно дати рішучу відповідь агресору задобрювали його, чим показали власну слабкість. Адже для їх усі ці роки було важливими дискусії на тему «скільки має бути гендерів», або різні екологічні ініціативи.
Вони замість того, щоб показати агресору(Ірану, РФ, КНДР) його місце організовували черговий гейпарад та впроваджували толерантне ставлення до тих хто має життєву ціль їх знищити.
І найбільш парадоксальним тут є те, що щитом цих ліберальних демократій виступає далеко не ліберальна Україна, яка уже понад два роки веде нерівну боротьбу за весь Західний світ, яким би він не був.
