У нас, якщо є хотєлка від клієнтів, спочатку customer success формулює її для продакта. Продакт потім дивиться, як і чи воно вписується туди сюди, формулює конкретніше, іноді з ux/ui моками, і приходить до нас (архітекторів) з питанням, чи це можливо, чи це feasible і чи потребує це арх рішення.
У нас can-do attitude, немає неможливих технічних задач - є тільки ті, які можуть бути не feasible з урахуванням часу, вартості, доданої complexity і тп
Якщо це так, то ми просто кажемо, шо звісно це зробити можна отак і отак, але це займе хуєву гору часу у девів, або коштуватиме купу додаткових 0прямих затрат, або підвищить лоад системи, або зробить ux менш прийнятним і тд і тп - далі продакт сидить і вирішує, чи воно того варто
У разі наведеного прикладу наша відповідь ймовірна була б на кшталт "це можливо зробити отак, але наявні дані не дають можливості однозначної ідентифікації клієнта, тому це робити ми strongly не рекомендуємо". Це також документується.
Далі якщо після отримання такої інфи продакт все одно вирішує це зробити, потім, коли буде очікувано хуйовий результат, продакт тикається носом в задокументоване "strongly not recommended" 🤷♂
Але у нас нормальні продакти, та й взагалі всі нормальні, тому таке трапляється майже ніколи
