Ми жили в класному районі під Монреалем з крутою інфраструкурою, парками на березі річки і серед міста, купою дитячих майданчиків і безпечних велодоріжок, шо то все з'єднує, і т. д. ...
Прилетіли і зрозуміли, що ті всі блогери в рекламах Галіфаксу любили показувати пару фенсі місць типу бухти в Бедфорді. То дійсно шикарне місце, але там дуже дорогі будинки, вроді як Онтаріо.
А трохи відїдеш і так сумно стає, дуже замітно, яка бідна інфраструктура. Замітно, шо мало дитячих майданчиків, на них купа народу, і т. д. Багато старих будинків, шо прям навівають сум...
О, ше сервіс - поїхали в Люненбург - таке гарне історичне місто. Серед тижня там було закриті два ресторани з надписами "соррі, лонг вікенд через стаф шортедж" Третій ресторан був відкритий. Але там спитали, чи ми резковували столик. Ми сказали, шо ні, того нам сказали ту фразу: соррі, не обслужив, стаф шортедж. Поїли в Тім хортонсі.
Ми любим жити за містом, щоб був якийсь бекярд і т. д. То з того нейборхуду, до найближчих майданчиків тре було їхати 15-20 хв на машині - то печаль порівняно з норм районами Монреалю і Отави. Узбіччя в тому селі були такі, шо там страшно би було їхати на велосипеді і т. д. Короче норм нейборхудів, як ми любим, не знайшли.
Там дійсно дуже гарні пляжі і берегова лінія. Але з дітьми я би туди не радив. То враження після десять днів, моєму там місцевих друзів, які трохи пвдказували, шо, де і як
