Ванкувер2022 🇺🇦
-
Ищем соседку (только девушку) в master bedroom. Локация: метро Burquitlam, очень близко к SFU Прямо напротив есть Safeway, dollarama, drug mart, Canada post. Цена: 1300+ hydro и WiFi около 50$ Заехать можно с 1го октября Больше фото могу скинуть в личные сообщения Есть мебель которую могу оставить/ продать. Стул для работы, стол, sofa bed, две полки.
-
Привіт українцям за кордоном, а особливо хто в Канаді. Несеться дурдом і нам треба шось робити. На всесвітньовідомому кіно-фестивалі у Торонто TIFF будуть показувати фільм московської пропагандистки, у якому вона демонструє російських солдат у хорошому, невинному світлі. Цей фільм профінансував Canadian Media Fund. Ви вже певно чули і мега обурені, це - добре; а тепер давайте з цим шось робити. Як це взагалі сталося? - цей фільм отримав фінансування через програму Broadcaster Envelope Program. В даному випадку TVO - Онтарійське медіа. Вони навіть спромоглися пук-среньк оправдати свої дії. !!!Важливо!!! Важливо не просто тупо репостити публікацію КУК і ввжати, що "ну всьо, я зробив достатньо", а таки писати і дзвонити до TVO, TIFF i CMF. Інакше ми з вами можемо почати ефект Барбари Стрейзенд: через пусті репости цим фільмом зацікавляться середньостатистичні канадці, бо він дає ефект "чогось забороненого" і в результаті повториться історія Meg Smaker, яка після кенселінгу отримала шалену підтримку і фінансування Можливо, саме на це й орієнтується московська пропагандистська машина. Можливо своїми ж руками і репостами ми піднімемо популярність цього фільму. Тому нам треба діяти на випередження і чітко виконувати наступні кроки: 1) написати на пошту скарги з різним текстом (аби не було спамом) на TVO, TIFF i CMF. ( [email protected] [email protected] [email protected]) 2) подзвонити і висловити своє обурення ( 800 463 6886, 800-567-0890, 416-599-2033) 3) коментувати під останніми постами у соцпережах TVO, TIFF, CMA. 4) якщо й репостити - то зразу ж згадувати про українську стрічку Ольги Журби, "Song of Slow burning Earth" 5) 10 вересня прийти на протест у Торонто (2:00 PM, Scotiabank Theatre, 259 Richmond St West) Ми в Канаді вже довго, і нас тут тьма-тьменна. Не зволікайте, не очікуйте що хтось інший все зробить, беріть справу в свої руки. Якщо TVO і CMF не вибачиться і цей фільм таки покажуть на TIFF - це буде особиста провина кожного з нас. Бо ми могли це зупинити, не витративши аніскілечки окрім 10 хвилин свого часу.
-
Все кому надо- может делать.
-
неплохое предложение
-
На Венеційському кінофестивалі показали російський пропагандистський фільм "росіяни на війні" режисерки Трофімової, яка сім місяців незаконно пересувалася по території України разом з окупантами. В описі до фільму Анастасія Трофімова (росіянка, яка проживає у Канаді) зазначає, що картина є "антивоєнною". Вона стверджує, що це її "відчайдушна спроба зрозуміти рідну країну і свій народ". У Reuters наголошують, що режисерка без дозволу приєдналася до батальйону, що просувався Донбасом, щоб отримати рідкісні кадри російської армії. У фільмі вона показує окупантів, як "абсолютно звичайних хлопців з родинами, почуттям гумору, власним розумінням того, що відбувається в цій війні". Трофімова, яка раніше працювала на пропагандистському кремлівському телеканалі RT, на пресконференції, присвяченій показу свого фільму, продовжила просувати російські наративи про "хороших рускіх". Так, вона заявила, що за час, проведений з окупантами, "не побачила воєнних злочинів", а уявлення про російських солдатів як злих нелюдів на Заході з'явилося нібито не через тисячі їхніх злочинів в Україні, а через те, що "інших історій про них не розповідають". Вона також закликала "бачити один в одному людей", назвала російське вторгнення "трагедією для регіону" і сказала, що "такий шлях обрали політики, а не звичайні люди". Примітно, що у фільмі жодним чином не згадується анексія Криму, зате повторюється кремлівська пропаганда про "громадянську війну" в Україні. "Судячи з усього, цей фільм — чистий зразок російської пропаганди. Режисерка раніше працювала на Russia Today і щедро використовує знайомі їй інструменти. Це не дивує, дивує інше. Цей фільм мав премʼєру у Венеції, потім, наскільки я знаю, їде в Торонто. І ось тут уже наздоганяє чорне відчуття столітньої втоми від такого цинізму і нерозбірливості топових кінофестивалів. Взагалі, там усе "найкраще" одразу. Для авторки війна і вторгнення почалися 2022 року, про Крим ані слова, зате згадується "громадянська війна" в Україні. Ще авторка каже, що росія дуже давно не брала участі у війнах і що для авторки в дитинстві війна була чимось геть далеким і абстрактним. Певно, для неї так само не існували війни росії в Чечні, Грузії, Придністровʼї тощо. Ну і так далі. "Ми — малєнькіє люді, ніхто особливо не хотів воювати, хіба що за гроші, але ось наших бідних героїв вбивають в Бахмуті, ось плачуть їхні близькі, кому це все треба, ми ж за мір", — влучно охарактеризувала фільм українська режисерка і сценаристка Ірина Цілик.
