Український Монреаль
-
Та я не знецінюю, а просто зауважив тим коментарем)
-
Західна частина України завжди розмовляла українською. Якщо центр і схід встидався то інша проблема.
-
Якого давно нема.
-
Моя тітка завжди жила на вулиці Мазепи. Це Івано-Франківщина. Коли в Дніпрі з'явилась вулиці Шухевича, то місцеві пенсіонери ледви розуму не лишились)) Люди не знають історії і живуть наративами СРСР.
-
Дніпро, так точно скавчав але ракети "братів" допомогли більшості зрозуміти, хто вони є.
-
та-та-та))
-
Так, це теж один з наративів, "якби Польща напала на захід їх би зустрічали з квітами")))
-
Радянський період (1939–1991) Депортації та репресії: Після приєднання Західної України до СРСР у 1939 році тисячі людей були депортовані до Сибіру. Особливо це торкнулося інтелігенції, священників і заможних селян. Колективізація: Радянська влада насаджувала колективізацію, що призводило до конфіскації майна та економічних страждань. Атеїзм: Закриття церков, переслідування священників і ліквідація Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у 1946 році. Русифікація: Просування російської мови в освіті, культурі та адміністрації. Українська мова використовувалася все менше.
-
uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%85%D1%96%D0%B4%D0%BD%D1%96_%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%81%D0%B8
-
Польська Республіка (1918–1939) Пацифікація Галичини: У 1930-х роках польська влада провела силову акцію проти українського населення Західної України, відому як "пацифікація". Це включало руйнування українських громадських організацій, шкіл і церков. Заборона мови: Польська влада обмежувала використання української мови в адміністрації, освіті та публічному просторі. Утиски УГКЦ: Польська держава проводила політику латинізації греко-католицької церкви та сприяла польській католицькій церкві.
-
Я не згодна, треба знати історію. Це база всього.
