Український Монреаль
-
Йду плакати.
-
Я на звання носія англійської мови геть не претендую. Ваше повідомлення мене дуже неприємно вразило і я висловила свою думку.
-
(йде писати)
-
Я підготую довгий звіт.
-
Зауваження. Жодний носій англійської мови не говорить і не пише ІМХО
-
Ви знаєте, я не з лякливих. Тож прошу. І доречі дуже обожнюю читати
-
Дякую. Як написали так і відповів.
-
Не хотіла я в це все втручатися, але не витримала...тон повідомлення дійсно хамський, imho.
-
Вам у вигляді коротенького ессе чи розлого?
-
Так. Я не проти.
-
Ууууу. Пане Ковальчук, ми готові.
-
Як мене уникати якщо фактично всі організації тепер до мене звертаються за співпрацею…..
-
Я тут передивився ваші дописи. На мій хлопський розум, вже розібрався. Висновки оприлюднити?
-
Мене не зустріти важко. Я тут батько.
-
Ні, я мала на увазі, чоловіка, який в голосовому повідомленні, фактично мене послав. Це менталітет українців. Тільки наші люди, не розібравшись можуть обідити.
-
просто хтось захтоів поїсти шашлика у монреалі, і ви бачите у цьому проблему
-
Доброго вечора! Підкажіть будь ласка! Прислали назву місця де шкільний автобус буде забирати дитину до школи ... як дізнатися це що зупинка ? або є спеціальний розпізнавальний знак ?
-
Ви знаєте, те що ви сказали, про шашлик, і все таке. І те що ви мене можете послати. Мені соромно за вас. Я сподіваюсь, вас не зустріти в Монреалі.
