Український Монреаль
-
Та я був боцманом на одному суднi, виходив у кожному порту, кожноï зупинки, шукав розваг
-
Сам поїхав і дітей в Україні лишив?)
-
Ну, тут нема у Монреалi
-
Не бригада, більше деталей не надам, на жаль :)
-
Добре, давайте не продовжувати, бо випадково ще скажу зайвого, не вам, а в цілому про ситуацію :)
-
Були десантники у Гостомелі
-
Так і у Києві не було армії.
-
Все, я все, треба працювати))
-
В нього було дуж багато охорони, якби ж стільки залучали на Чонгар чи ЗАЕС :)
-
Я просто хочу сказати, що будучи батьком дітей, маючи дружину, батьків, коли ти ціль номер один на вбивство озброєних військових йобнутої країни, і від кого залежить моральних дух всіх українців, не кожен би залишився на його місці, хто б зараз що не казав. Тому і вважаю це важливим і сміливим поступкою його як людини.
-
Ну так москалів тут і немає :)
-
Я про москалiв казав
-
І чи пішли ваші 3000$ на відбудову України.
-
Але я погоджуюсь із тим, що всі ті, хто тут був такий розумний що треба людей повертати назад, чого ви самі в Канаді :)
-
Їм ще дуже екскаватор хотілось тоді.
-
Я досі пам'ятаю як відмовила Азову коли вони для Маріуполя просили холодильники для їжі та медикаментів...типу ви й так в Україні знайдете. У ретроспективі знала б, але тоді здавалось що якісь забаганки.
