Днями один таксист, який живе у Монреалі 30 років, причому приїхав з іншої країни, жваво розповідав, як тут класно. Додаючи - "звісно, скрізь є свої нюанси і ніщо не ідеально, але мені подобається". Власник кафе (іранець, жив 4 роки у Києві) побачив Київ та Україну виключно позитивно. Скрізь є свої моменти, але так, зараз у всіх нас унікальна можливість розповідати про Україну найкраще. І справді, люди по всьому світу захоплюються українцями, і це саме той час, щоб звернути на нас увагу - не лише через війну, а у прагненні відбувати та створити країну щасливих людей.
Коли мене питали в Європі чи в Монреалі - як вам тут? Моя відповідь зазвичай проста - "Дуже привітні і класні люди, місто фантастичне, але... Це не вдома". І всі розуміють, про що я.
Нема нічого поганого в іміграції - кожному своє. Втім, країна, яка, щонайменше, дала життя, гідна поваги. Слава Україні!
