На власному досвіді відчула «шляхетність» громадського транспорту Києва. Минулого року на початку лютого прилетіла до Києва, в Жуляни. Не була там багато років. Треба було декілька зупинок доїхати до Південного вокзалу. Подруга порадила їхати на тролейбусі номер 9, зупинка біля аеропорту. Підходить тролейбус, ми з дитиною сіли. Дивлюсь як платити. На валідаторах немає позначки pay pass. Підходжу до водія, у нього табличка- не турбувати. Спитала хлопців - вони кажуть- та не плати, ти шо дурна. Спитала дівчаток- вони кажуть, що треба завантажити застосунок, там купити квиток та просканувати його у валідаторі. Добре, дві хвилини - все готово, наступна зупинка, я з квитком підходжу до валідатора, у мене перед носом контролер припиняє сесію та на весь тролейбус каже - контроль на лінії. Я така наївна, кажу їй - а що мені роботи. А вона каже - платити штраф 160 грн. Кажу, що не маю готівки, чекаю що вона на це скаже. А вона така - можна на картку переказ зробити. Я сміюся, кажу, що це за дурня така. І вона розповіла, що пасажири сплачують штраф, вона видає квитанцію (сумнівів щодо чинності не було) потім вона зі своєї картки знімає, приносить у бухгалтерію та звітує. Я запитала, чому ж такі складноші, щоб заплатити за проїзд, чому не можна прикласти картку…Уявіть- турист прилетів, з Європи наприклад, там часто є громадський транспорт з аеропорту, сідає, поки зрозуміє як воно працює, то вже і контролер штрафувати прийде. Мені здається, що вони і долярами брали. Я заплатила ті 160 гривень, контролер дала мені квитанцію, вона ще тих хлопців, що мені пропонували не платити, теж оформила. А потім вже інша людина мені розповіла, що ця схема з Жулянами працює давно. І приносить нормальний дохід.
