Український Монреаль
-
Вони тут дуже лояльні. Я взагалі кайфую від людей тут - приємні, привітні. Хоча нещодавно чула розмову двох наших, один приїхав у травні, інший у листопаді. Незадоволені всім. У мене питання - а чого тоді сидіти, якщо все не подобається? Так, є певні труднощі. Але це міграція, і нас сюди ніхто не кликав і нічого не обіцяв. І так молодці, і готель дають, і допомогу федеральну та провінційну. І все це з податків канадців. Та ще й допомагають. Нам просто звичайні люди обставили квартиру, подбали про все, навіть про посуд і машинку для шиття. То я лише вдячністю наповнююся. Ми були готові поступово це все купувати, але їхня допомога заощадила нам купу грошей. Мабуть, кожний отримує те, що бачить.Усім гарного настрою ☀️
-
Вчимо, простл тут тяжко курси англійської знайти щоб під зміни роботи підходили.
-
Ні, ми міксуємо, робота та фудбанки 😀
-
Сюди приїхало 90 % не від біди, а половина попрошайки, в Європі дай, тут дай, там плюшки ,сям плюшки. Тому нічого дивного. Я взагалі не здивуюсь якщо програму не продовжать, всі під кінець сунуться і питають " чи поселять на 2 тижні в готелі"ми ж біженці"", а пособіє, а провінційна а федеральна , фудбанк де який ще не треба платити , а за роботу чи пошук житла одиниці запитують.
-
Ні, хай більше сюди їдуть, мені не шкода. Навпаки треба допомогати своїх, а не залізти до Канади і вказувати куди кому їхати.
-
Так наче ж саме їх тобі для повного щастя і не вистачало)))
-
Не дають
-
Чого кричиш? Ми ж не біженці тут, звичайні тимчасові робочи. А яка нам різниця де працювати в Європі чи Канаді? Тут більше платять же
