Український Монреаль
-
Та що там казати, всі ми на стресі, і дорослі, і діти. Тому й важко. Та тре триматися
-
вік ні до чого, просто більше маленька дитина не може це висловити так, як велика. всі реагують по-різному, ну не можна сидіти під обстрілами та очікувати що нічого не буде. але, скажімо, за рік або два діти та дорослі по-різному можуть реагувати на згадки про 2022, дитяча психіка взагалі може випиляти всі спогади, рік просто випаде з пам'яті.
-
Ні Моя саме коли були обстріли Це ні з чим не порівняти
-
у дітей більш адаптована психіка, у дорослих вже ні. плюс діти якщо мають рядом дорослого якому довіряють, вони менш переживають ніж дорослі, бо вони знають що мати/батько їх захистять. у дорослих такої опції нема + треба ще думати про своїх дітей.
-
У моєї таке було по прильоту в Монреаль. Стрес він у них зараз з різних причин, куди не глянь, на жаль
-
Згідна, що то стрес. В перші дні війни ми теж то пережили, виїхали з Києва, та у мами на Вінниччині геть не стало легше, теж були тривоги. Не витримала, здалась, опинились тут.
-
А стрес Моя донька всі губи і нігті позгризала
-
хоча я навiть не уявляю як там зараз можна триматися з дiтьми
-
психіка адаптується, якраз діти таке легше переносять
-
тримайтеся
-
з дітьми може бути легше якраз в Україні, бо садочки працюють, є родичі/друзі хто може допомогти, і тд
-
Дякую
-
Я з малою лише.. важко тут, і там важко… але там хоч мама була б на підхваті, яка не хоче сюди ніяк
