Український Монреаль
-
Ну в мене немає дитини і був руммейт :)
-
Зараз новоприбулі накинуться як це вдалося, готуйся. Вище підказка: житло було до $1000 і на дітей платили з першого дня :)
-
Ми тоді із подругою знімали рент-контрольовану 2-бедрум на Плато за 1400, і все життя було перед нами :)
-
Мені подобається що я свого часу сюди ризикнула переїхати на зарплатню в 15 кадів на годину, і все одно могла нормально жити, подорожувати, відкладати гроші та харчуватись здоровою їжею :)
-
Мені Монреаль сподобався тим, що тут вже до нас було декілька "таборів", різних спільнот, тому легко в такому строкатому суспільстві залишатися собою.
-
Яких у нас усіх тут немає.
-
Особливо коли середній даунпеймент-допомога від батьків в Канаді щось типу 150к.
-
Я перепрошую, не хотіла щоб це здавалось ниттям, просто кажу що в принципі розумію чому людина могла б таке написати.
-
В мене була британська компанія, то в нас там навіть серед "оберіть свою расу" була опція "Білий Британець" :)
-
Так, нетворкінг точно, в них там були різні групи а-ля "алюмні із такого-то престижного університету у Великобританії" :)
-
Мені в цілому здається що в Монреалі якось до війни краще до нас ставились ніж в Торонто, і багато місцевих казали що вони як ми і теж боряться за свою мову та збереження традицій.
-
Щось на Квін-вест в Торонто.
-
А що ж там за кондо було? Яка адреса?
-
Я не кажу що в Канаді погано, але імміграція це дуже часто справді стресовий етап життя, тим паче таке далеко від дому.
-
Сказали що у їх кондомініума є обличчя і ми йому не відповідаємо :)
-
Сказали :)
-
І було ще кілька випадків із «а вона у вас англійською розмовляє?», «то це ви із росії?», «ви ж нелегали?» і т.п.
