Український Монреаль
-
За тиждень вони мені пишуть що вона сама із дітьми пішки уздовж Дніпра прийшла до Києва.
-
Йой, у нас така страшна історія була. Звернулись до мене якось допомогти із евакуацією бабусі із онуками із села на Київщині, як москаль туди ліз. Кажуть що десь біля Димеру, думаю ну нічого, реально ще. Виявляється що село біля Страхолісся, що прямо вже поза лінією фронту та біля Чорнобиля. Пишу їм що це нереально: бабусі треба перетнути лінію фронту щоб дістатись Києва, хай сидить та сподівається.
-
А моя подруга із Донецьку в Маріуполь. З малою дитиною та мамою.Практично в халаті та тапках. Потім з Маріуполю у Луцькь. Слава богу вдалося. Зараз десь в Ірландіі..
-
А, ще одна дівчина поки не повернулась, але я її розумію, вона спочатку бігла із Луганська, потім із Лисичанську, далі із Бахмуту, потім із Києва і її явно це дістало :)
-
Мої знайомі із Енергодару чи Маріуполя повернулись і тепер живуть у Києві, і т.п.
-
Мені здається що у багатьох була просто реакція відразу бігти, що зрозуміло, а зараз фронт більш-менш локалізувався і багато хто повертається назад.
-
Особисто із мого досвіду не повернулась тільки одна родина, яка зараз живе у Франції. Багато скаржаться як там важко, але назад все-таки не хочуть, хоча вони і близько не біля фронту :)
-
Востаннє були цифри щось типу 6кк виїхало і 4.5кк повернулось.
-
Більшість вже повернулась.
