Вставлю сюди свої «5 копєєк» про жіночу з CSAI про яку писали останні дні.
Мені теж мʼяко кажучи було неприємно спілкуватися з нею. Після 20 годин перельоту (з пересадкою) з маленькою дитиною на руках, почути «а навіщо ви сюди приїхали?» та таке пихате спілкування було - мені просто хотілося плакати 😢
Приїхати в чужу країну, яка начебто така відкрита та готова допомагати а тобі в очі з натягнутою усмішкою (такою нахабною) таке казати
Та ще були якись моменти які вирішила забути та не звертати уваги, але було дуууже неприємно. Дійсно хотілося дуже сильно повернутися, било би ще куди…
А потім я спілкувалася з місцевими в банку, в Канада сервіс, в червоному хресті та й просто смол-толк в магазині з дідусем - всі були дуже привітні ❤️ казали «велком то Канада» та бажали мягко адаптуватися
Я розумію що таке вигорання та постійне спілкування з людьми, мені здається їй щонайменше треба відпочити або міняти роботу