Toronto Newcomers
-
Почему принципиально ? Я могу i мовою, менi байдуже, меня больше напрягают такие люди как вы, которые пытаются навязать что-то. Вот это навязывание (пусть даже и нашей мовы) это дурость ибо тот кто хочет - сам перейдет, а кто не хочет считает вас тупыми.
-
Зараз ми всі дуже чутливі. Навіть звук сирен це тригер що повертає до війни. Для мене особисто російська мова зараз стала фактором травмуючим. Хоч я теж з російськомовної родини. Реально болячи і огидно її чути. І я не одна так. Тож дорогі російськомовні: ваша російська мова кимось сприймається як петарда в військовий час. Травмує. Дуже сильно. Бо це нагадування про ворога.
-
Це чудово , що ви допомагаєте, ви великий молодець. Але хіба ж так важко переосмислити те, що російську насадили на наші терени, ще століття тому не було ніяких російськомовних українців. Люди прогнулись. І єдине, що мене тішить, що хоча б покоління незалежної України уже це усвідомлює. Бо свого часу на початку війни мала можливість спілкуватись з багатьма молодими людьми , які з народження отримали дозу наративу про престижність російської, але вони СВІДОМІ. А це означає, що українській в Україні бути. Дивно мені, що ви знаєте українську і принципово нею не спілкуєтесь.
-
Це жаливі факти з історії. І росіяни зараз ведуть себе так, начебто ніякого прогресу за 100-200 років не було. Просто віджимають землі і забороняють Гугл. Но давайте просто растить молодое украинское поколение, которые с детства будут учить украинский язык. А от людей 30+ отстанем на всегда))) На юге и востоке Украины, русские школы закрыли только 8 лет назад. На уровне украинского государства русский язык был разрешен. Какой смысл винить русскоязычных украинцев во всех бедах?)
-
Я вільно спілкуюсь нашою рідною. Але. В мене є друзі, які все життя прожили в Миколаєві , Херсоні та Дніпрі. З першого дня, кожен з них на "0". (Це на самому передку. В боях) Але вони , таки спілкуються російською. Може їм теж хтось напише своє незадоволення?
-
