Ukrainian Ottawa
-
Я про то, что читать жизненный опыт других людей в такой же ситуации очень важно, не чувствуешь что ты один страдаешь. Но у нас почему-то такая культура замкнутая, про проблемы не принято говорить, только хвастаться, иногда и преувеличивая и приукрашая
-
Я також з вами згідна, що дітям тут подобається більше. Мої ходять в Elementary. Довчиваємось з донькою ще в українській, щоб отримати укр.сертифікат початкової школи. Вдома дитина перегружена уроками. Поки все переробимо, то вже нічого не хочеться. А от в канадській школі відпочиває. Отримує якісь ази в ній. В портфелі носить один судочок з водичкою. І англійська стала значно кращою, особливо на слух. Я задоволена школою, діти тут здорові, в них є дитинство. А от справжня освіта піде з High school.
-
Друзі, є питання щодо walk in clinic і сімейних лікарів, наскільки я зрозуміла, з останнім біда і практично нереально знайти собі сімейного лікаря? Як щодо клінік? Мені потрібна консультація лікаря і можливо рентген, куди йти, скільки доведеться там чекати (в середньому), може хтось може порадити куди саме йти в районі північного Стітсвіл-південна Каната, або інший якийсь район, аби лікарі були нормальні, дякую
-
Ось за такий пост вас в фейсбуці могуть заблокувати коменти писати
-
Якщо вже річ іде про власний досвід і про те, що наболіло, то це тутешня медицина, особливо для дітей. Чекати 4 місяці лора, щоб потім дитину направити до хірурга рвати гланди при тонзіліті, бо вони тут такого не лікують. За три роки лікування в Україні ніхто з лорів не направляв. За один місячний курс лікування дитина мінімум на рік забувала, що таке хворе горло. А тут відразу до хірурга на операцію. Відсутність профілактичної медицини тут зашкалює. Це найбільший мінус Канади особисто для мене.
-
Якщо вам треба як в Україні прийти в лікарню і одразу на візит до лікаря тут є лайфхак. Шукайте найближчий до вас emergency і йдіть туди. Але треба казати що вам дуже боляче бо в іншому випадку вони не приймуть. Там в е без запису просто дива черга і лікар приймає по OHIP безкоштовно.
-
Я прошу вибачення якщо я тут когочь дуже образила. Всім допобачення.
-
Де ви бачили у мене злість? Я написала, люди, діліться досвідом. Це злість?
-
Олю, я добре читала ваш найбільший допис тут, я можу вас зрозуміти, і дуже шкода, що так вийшло. Але з кожним наступним своїм коментарем Ви зліше і зліше висловлюєте свою думку. І це дуже кидається в очі. Всі ми різні, і погляди на життя, і здібності, і банальна удача. Але не треба так агресивно ставитись до тих, кому пощастило трохи більше, або можливо просто ця країна більше до душі. Перегорніть цю сторінку і живіть далі
-
Пам'ятаючи перші ваші пости, я не те щоб здивована, тому що образити, якщо для вас це новина, можна і без вживання мату...
-
А мене блокує
-
Скільки злості в повідомленнях, аж смішно. Ми з чоловіком приїхали в жовтні, перший місяць не думали про роботу, просто гуляли і знайомилися с містом. У грудні я знайшла роботу (administrative assistant 20$ в годину), чоловік знайшов роботу у лютому на будівництві ( зп важко точно сказати, бо завжди по-різному, но нам вистачає, заробляє більше мене). Спочатку знімали кімнату за 1000$/місяць, з лютого знімаємо квартиру за 1600$/ місяць. На їжу та побутові речі кожний місяць витрачаємо по-різному, але зп повністю перекриває і навіть залишається. Це при тому, що ми ні в чому собі не відмовляємо, покупаємо одяг, будь-яку їжу, доставки, меблі і т.д. Плануємо скоро покупати автомобіль, без нього тут і справді дуже важко, а зараз користуємося паблік транспортом, або велосипедами. В Канаді в мене з‘явилась купа вільного часу на себе, хоббі та зал, тут відношення до працівників як до людей, з тебе не роблять раба, з якого можно вижати всі соки і викинути. Також тут нормально відносяться до людей робочих спеціальностей, вони тут реально можуть заробляти гарні гроші, особливо якщо зі своїм інструментом та авто. Досвід кожної людини буде принципово різним, бо в усіх різний бекграунд, сімейний стан та фінансова подушка. В Україні ми всі були повноцінними громадянами з повним пакетом документів, з підтримкою сім‘ї та друзів і то, роками йшли щоб здобути те, що маємо (освіта, гарна робота, ознайомленість з оточенням), а тут хочемо приїхати до зовсім іншої країни на інший континент і щоб все і відразу було. Так не буває! 🤷♀️
-
-
Ольга, я теж пам’ятаю Ваші перші коментарі тут. Що «доглядати чужих дітей», то не для Вас, а ще там була вимога до вакцинації і Ви почали писати, яке то зло. Тільки прошу не пишіть мені в особисті, хочете виплиснути негатив, то пишіть на загал. Свій досвід в Канаді напишу далі☺️
