Про меблевий салон JYSK. Всякий ньюкамер-рефуджій, після того як зніме житло, стикається з необхідністю обставити нову кватирю, і найпершіща надобність - на чомусь спати, бо спати на підлозі добре, якщо ви гапонець, а якщо вкраїнець, то ваші боки не адаптовані до твердої поверхні і хочуть чогось м'якого. Ми - не виключення і по прибутті, сидячи в Айрн-біенбі, нагуглили Юск, а коли зняли житло, то за день до заселення поїхали туди. Маркетплейсом, цим Едемом для новоприбулих, для пошуку матрасів не користувалися, бо злі язики в один голос казали, що в Канаді в цілому, і в Калгарях в часності є такі раритетні бестії як клопи, і якщо запутити клопів в приміщення, то шоб їх викурити, треба звертатися у відповідні служби, а ті будуть змушені робити дезінсекцію всього стояку і за ваш щот. Злапавши пуда таким чином, ми і не помишляли про беушні м'які меблі. Отже, поїхали в Юск. В Юску нас зустріли радісно, чай не пропонували, але матраси чесно показали всі і навіть на склад закликали показати, що нічого не утаюють. В результаті ми купили два матраси і дві основи, або як тут кажуть, фундейшени, бо брати ще й два ліжка - я вам доч Рокфелера не тоєво. В результаті, матраси виявилися придатні, а ось основи були зроблені з картону або чогось дуже схожого, крім того фіксувати ламелі знизу мала дошка з прикріленою вертикально іншою дошкою, які дуже швидко зламалися. Ця конструкція з г... і палок стояла на 4 ніжках, які замість того, аби твердо стояти на підлозі, скользили як Станіслав Морозов і Тетяна Волосожар в коньках на льодовій арені. Я ходив в залізний магазин, накупив кутників, які більше відомі під запозиченим словом "угольники", і пробував ріхтувати то все сам, але нічого путнього не вийшло, і не тому що я рукожопець, а тому, що конструкцію придумували хитрорукожопці, тобто вища каста довбоклювів, підбирали матеріали, робили балансіровку дощок, і постаралися зробити так, шоб виправити не можна було ніяким чином, тут вони, неадаскать, прєуспєлі. Ащєм помордувавшись, ми то віддали в магаз назад, один майже одразу, а другий трохи пізніше (стояв розібраний у кладовці). Той перший ми обміняли на ліжко, аде вийшло без доплати, бо у них була якась лютезна акція. Ліжко виглядало масивно і солідно, але привізши його додому ми зіткнулися з маленькою проблемою: якщо права сторона кріплення заходила в фабричні пази, то не заходила ліва, і навпаки. Чисто по Браніславу Нушичу і його безсмертній повісті "Автобіографія": "Відстань від Землі до Місяця така ж , як з Місяця до Землі". Вау. Вияснивши цей принцип експериментально, я накінець до повірив у математику, бо в школі преподи мені довір'я не зуміли прищепити. Тим не менше, "голь на видумкі хітра", як кажуть представники країни 404, ми раком-боком склали то ліжко. Правда, дошка-тримачка , чисто як в першому випадку, швидко хрюкнула, і ми заказували з амазона розбірну залізну конструкцію, яка врешті вирішила проблему. Другу основу ми відвезли і віддали через кілька місяців, коли в кладовці не стало місця складати інший мотлох. Тут мушу визнати, що якщо в Юску поставщики - мошенники, ярижники і диверсанти-саботери, то сервіс на висоті. Притарганивши основу через кілька місяців і почуваючи себе дещо ніяково (аб не подумали, що я нею користувався, а потім надоїло і я нечесно поступаю), я одразу спробував виправдуватися: "Ай аполоджайз, сорі, сорі, бат кволіті оф йо фундейшен - га..о собаче, екзактлі", - почав було я, але мила жінка на рецепції пересмикнула плечима і без будь-яких емоцій сказала, що вона це знає, вибивши, таким чином, у мене з рук будь-який маніфест. "Ви хочете поміняти на щось інше?". "Чистосердечно дякую, але вже не хочу, гадом буду. Ви не подумайте, я у вас матраси купив ще і вони просто беліссімо". "Як хочете", - сказала дамочка, але грошей ми вам не дамо, бо ви запізно привезли, але дамо подарункову картку на ту ж суму, як надумаєте щось брати - велком, ми будем чекати". Зачарування від такого високоякісного сервісу перехопило подих, я готовий був впасти їй на груди і заридати сльозами щастя, але у мене жінка дуже ретельно ставиться до таких речей і тому я побоявся.
