Ukrainian Toronto
-
Та ні, краще повторюйте за рашистами
-
Парадокс в тому, що кожен вважає людину протилежної думки «стадом». Але можливо з часом до вас дійде те, що якраз таки ви і є це «стадо») Напевне найтупіше, що можна сказати, я так робив і буду робити, навіть якщо це не правильно, бо я так робила завжди. Думаю, якщо вам ваш шеф зробить зауваження на роботі, що ви щось робите не правильно і це впливає на вашу роботу. То ви не скажете йому «вибач, але я так робила завжди, і мені похуй, я буду робити так як я робила»
-
Я керуюсь логікою і певним баченням ситуації. І немаю жодного бажання прислуховуватись до вашої думки) Якщо думати, що нічого не зміниться, і нічого не змінювати, то дійсно нічого не зміниться) Вам бажаю трішки більше бажання помислити над деякими так званими «дрібницями». Бо вони далеко не дрібниці як вам може здаватись. Ну і навіть якщо це дрібниця, то глобальна картина і щось масштабне завжди починається з дрібниць)
-
А самі зараз дефаються, що мов «звикла»
-
Мене більше прикалує, шо цю помилку роблять умовно «мамашкі», які своїх дітей сто відсотків в якійсь чернігівській області (чи де вони жили до війни) товкли носами в підручник з укр мови і вимагали 12 балів додому
-
З нормального здорового глузду це як для іменників чоловічого роду використовувати займенник «вона»
-
Без вкидів, але може комусь пригодиться Цим правилам мільйон років і ми вчили це в 5-му класі
-
Ніхто не потребує від вас віддавати життя за україну але одним прийменником можна було б уважити
-
Це як відмазуватися шо старший брат тебе все життя називав «дурачком» замість Славік і ти тепер ходиш і всім на питання «як тебе звати?» відповідаєш «дурачок»
-
А В Україні чомусь не звучить
-
Реально, без негативу але це супер відстало коли всі кажуть У Варшаві, В спанії, У Лондоні
-
При чем тут это? Кринж
-
Никто НИКОГДА не говорил что язык учится с литературы У нас давно есть люди имеющие соответствующую профессию, которые и создают эти правила
