Ukrainians in Victoria, BC Chat
-
Обидві відповіді без аргументів і досить інфантильні Звичайно, людина, яка в 30+ переїжджає за 10 тисяч кілометрів з планами залишитись є великим патріотом, бо має підтримати саме на новому місті все українське) Типу посла доброї волі, тільки от ще пашпорт взяти, а так все абсолютно чесно)
-
А що чесно, приїхати і забути своє коріння? Зробити вигляд що ми народжені тут канадці? Закрити церкви, центри і музеї? Українці не пушать замінити англійську мову українською, вони зберігають своє. Канада мультикультурна і мультинаціональна, дозволяє всім культурам існувати тут в мирі. Добре, що ви не в канадському уряді з такими поглядами.
-
Пропоную зосередитися на тому що кожен з нас може: - можете говорити українською- говоріть - можете навчати українській мові - навчайте - може підтримувати Український Культурний Центр (організовувати та проводити культурні заходи, ліпити вареники, рекламувати УКЦ) - робіть це. - можете розповідати та демонструвати багатогранність української культури та історії на широку аудиторію - займайтеся цим напрямком і ми вас підтримаємо. - можете донатити або фандрайзити для українських військових, дитячих будинків, лікарень, пенсіонерів - донатьте, збирайте кошти, відправляйте допомогу. - …. (Продовжить список) Найгірше - нічого не робити і казати, що українська культура та мова в Канаді не потрібна. Починаючи з перших українських мігрантів українська мова* та культура була потрібна, а тут раптом все - не потрібна. Якщо б вона тут дійсно була не потрібна, у вас би не було приміщення УКЦ, у вас би не було двох українських церков у місті з 100-тисячним населенням, не булою такого офігенного танцювального колективу як «Веселка», не було б двох українських хорів «Калина» та «Луна». Усього цього б не було , якби це не було потрібно комусь. Якщо це не потрібно вам, то це потрібно комусь іншому і не варто знецінювати цінності та працю десятків і сотень людей. Можливо їх меншість, але світ рухає якраз та сама активна меншість. *тут ще раджу поцікавитися положенням, яке займали українські мігранти в канадській історії - ви дізнаєтеся , що воно було далеко не завидним і багато сімей навмисне втрачали звʼязок зі своїм корінням (мову) щоб їх діти могли асимілювати і бути нарівні з іншими білими канадцями. Але навіть попри це, новій хвилі еміграції сьогодні дісталася величезна спадщина у вигляді українських культурних центрів українських церков та інших українських спілок. А ті українці, батьки яких намагалися асимілювати своїх дітей зараз навіть в 70 років успішно вчать українську мову.
-
Я просто нікого не переконую розмовляти тільки українською і як потрібно до без тями берегти культуру виїхавши з країни Хоча використовую вільно обидві І виїздом зайнявся ще у 2016 спокійно сприймаючи і реалії України, де руськомовні можуть бути не меншими патріотами і тим більш Канади, де взагалі
-
Ви можете їх передавати. Але візьмуть вони їх? Діти, після декількох років життя у Канаді, розмовляють тільки англійською мовою і не бажають навіть відповідати рідною мовою. Ви будете говорити до них українською, а вони будуть відповідати англійською.
-
Це не означає, що вона не памʼятатиме своє коріння. Я не впевнена, що мої діти спілкуватимуться українською теж. Але вони знають, хто вони і звідки, вони ходять на українські танці, вчать українську, люблять українські страви, слухають українську музику і пісні, переймаються через війну, і дуже хочуть поїхати в Україну.
-
Та не потрібно, у кожного своє життя і плани Просто лапшу з вух люблю одразу знімати)
-
Необачно Ви це написали… Якщо у 2010 то Ви точно не з категорії нещасних людей кінця 19 сторіччя, кінця десятих 20 сторіччя і нинішньої війни То ж Ви поставили на перше місце свій матеріальний інтерес, а не культуру і мову тим більше Вибачте, звичайно, але не потрібно…)
-
Я думаю що тут питання не в патріотизмі. Зросіщені радянською політикою українські сімʼї звичайно можуть бути патріотами і я думаю, що в цьому немає сенсу сумніватися, дивлячись скільки російськомовних хлопців та дівчат зараз на фронті. Але доки вони ведуть свою боротьбу за збереження нашої країни, важливо розуміти що кожен з нас має вести свою боротьбу за збереження мови, культурних традицій (не лише збереження, але і відновлення), історії. Бо крім нас цього ніхто не зробить. Ви правильно зазначили, що українська мова та культура в Канаді нікому не потрібні - нікому, крім українців. Ми не можемо змінити своє минуле, але можемо взяти відповідальність за майбутнє та зробити нашу культурну ідентичність яскравою та помітною.
