Ukrainians in Victoria, BC Chat
-
Цікаво узнати, А чи це спрацювало? Смайлик не завжди передає , що людина відчуває. Людина може поставити смайлик, щоб уникнути конфлікту з групою людей, а в душі може хоче послати все(чи всіх) на… Давайте програємо в якості єксперименту таку гіпотетичну ситуацію: Людині Х погано, людина приходить до свого друга Y чи родича за ємоційною підтримкою. А та інша людина Y замість того щоб визнати (acknowledge) що людині погане, змінює тему, або ʼжартуєʼ. Як людина Х при цьому почуває?
-
Щось шукала в гулі. Щось говорив хлопець що писати, бо він кухар.
-
Дякую за інфу. Ого, Тобто в стандартній морозилці треба тримати місяць на всяк випадок. А чи можна посилання на оргії над статі будь-ласка?
-
Підскажіть будь ласка хороших ріелторів в Вікторіі
-
Щоб узнати, чи це спрацювало, тре спитати у дівчини, яка просила уваги)) Ви абсолютно праві, коли написали, що 'Людина може поставити смайлик, щоб уникнути конфлікту з групою людей, а в душі може хоче послати все(чи всіх) на…' В житті це працює так само з посмішками. Не всім людям, яким ви посміхались, ви хотіли посміхатися насправді, чи не так? Іноді ситуація може скластися так, що вам не байдуже на іншу людину, але в силу певних обставин (навіть в силу відсутності бажання) ви не можете допомогти нічим суттєвим, окрім пожартувати, посміхнутися, спробувати підняти настрій. 'Визнати, що людині погано', не дорівнює кинутись допомагати. Якщо людина просить допомоги, то, звісно, краще допомогти, якщо можеш. Але маєш повне право і не допомагати, бо іноді ми дуже перебільшуємо свою роль в житті інших. Я не готова дискутувати у форматі наукових викладок, тим більше англійською (не вивчила, на жаль, цю мову), я привела виключно моє бачення ситуації. Звісно, що кожен має право на іншу інтерпретацію) Дякую за розмову)
-
Так, все вірно. Не обов’язково допомагати але визнати когось відчуття/ємоцію - це величезний крок. При цьому вам не обов’язково погоджуватись, допомогати чи розділити світогляд тією людини. Тобто в даній ситуації, в чаті, ніхто не сказав: «так, ми чуємо, тобі одиноко, а замість цього на жарт» Підняти настрій, кинутись допомагати - це ще одна форма відміни ємоцій. А чому ми це робимо? Бо є щось своє (можливо нам одиноко, гнівно, зле, etc) і ми не хочемо щоб це вилізло назовні і інші 👤👤це побачили - бо це зробить нас вразливими
-
… На своєму прикладі: Я вирастав в культурі пост-радянського совка, де відміна, невизнання ємоцій - це було норм. В моїй родині, школі та оточенні було абсолютно нормально та привично ігнорувати чиїсь ємоції та відчувати. Я вирастав с відчуттям, що мене не люблять, не визнаним та покинутим., відчуттям глибокої втрати. Я відчував себе пустим місцем. Щоб компенсувати втрату, я став фантазувати (але це вже тема іншої розмови), занурюючись у свої мрії, замість того щоб іти до інших людей (а іти по суті було ні куди) Глибока біль відчуття втрати в дитинстві, яка знаходиться в моєму тілі, дає мені можливість зрозуміти схожі ситуації. З часом я навчився відчувати біль інших людей. Якщо ігнорувати свою біль, це переростає в страждання.
-
Дівчата, підкажіть будь ласка, які є варіанти опіки дітьми після школи. Чоловік знайшов роботу, я теж хотіла би працювати повний робочій день, але школи працюють з 9 до 14-45. Ми приїжджаємо до Вікторії за тиждень і це питання дуже мене хвилює (зараз маємо школу до 18). Може тут в чаті є няні. Напишіть мені в приватні будь ласка.
-
Дякую
-
Можете. Спитайте в LifeLab. В них є розцінки, адже люди, які приїжджають по робочій візі, приміром, не мають MSP покриття перші три місяці і не всі купують додаткову страхівку. Чи те ж саме з візиторами. Тому якщо немає MSP, звісно, ви можете оплати з власної кишені, але це сотні доларів за тест. Якщо ж є MSP, підозрюю та ж сама процедура, але не впевнена, зайдіть/подзвоніть в LifeLab і запитайте краще
-
Дякую ))
