Ukrainians in Victoria, BC Chat
-
Натрапила на картинку. Якраз в тему☺️
-
Ну всё, теперь мне хочется писать по русски... Так как раньше у меня был выбор, а теперь нет )))
-
В чужий монастир зі своїм статутом не ходять…у кожного є вибір як жити і що робити, якщо Вам здається що хтось щось навʼязує, то не дратуйте себе і не будьте в середовищі, яке Вас дратує або яке не корисне для Вас. Вам ніхто не вказує якою мовою спілкуватися в сімʼї чи з друзями, а лише встановили правила цього чату. П.С. Я пів життя розмовляла російською на рівні з українською, так є дві мови одночасно були в моїй сімʼї і свідомо зробила свій вибір.
-
Вітаємо. Двоє відповідальних та цілеспрямованих чоловіків (вік: 35, 40р.) з багаторічним стажем роботи у сфері із виготовлення та інсталяції МЕБЛІВ (збірка, монтаж, тощо...) мають намір реалізовувати свої професійні навички на новому робочому місці м.Вікторія та околиці. Допоможіть будь ласка з пошуком відповідних вакансій. [email protected] Щира подяка.
-
Я не адмін і правил не встановлювала. Висловила свою думку як і Ви. Добраніч)) Світлого і доброго Великодня!
-
☺️Дорогі батьки! Шукаєте чудовий спосіб зацікавити вашу дитину програмуванням? Приєднуйтесь до нашого безкоштовного воркшопу з програмування для дітей! Прийняти участь зможуть діти 6-17 років‼️ Навчання буде цікавим та змістовним, з використанням інтерактивних методів та захопливих завдань. Метою нашого заходу є: - Ознайомити з основами IT та показати, що вивчати програмування не складно, а навпаки цікаво та весело ⁃ Заохотити в подальшому розвиватися в цій сфері 🔥Створити власний проєкт Для реєстрації, залиште + в особистих Кількість місць є обмеженою‼️
-
Я помітила, що коли була російськомовна теж сувала ці свої упередження всюди,хоча це був чужий монастир, а зараз це виглядає дико Ну бо хто в здоровому глузді піде я не знаю, в мечеть в міні-спідниці, хіба ні?
-
Мне ваши ограничения напомнили одну притчу... С вашего позволения, я её скопировал: Когда человек был ещё ребенком, бабушка всегда говорила ему: «Внучек, вот вырастешь ты большой, станет тебе на душе плохо — ты иди в храм, тебе всегда там легче будет». Вырос человек. И стало ему жить как-то совсем невыносимо. Вспомнил он совет бабушки и пошел в храм. И тут к нему подходит кто-то: «Не так руки держишь!». Вторая подбегает: «Не там стоишь!». Третья ворчит: «Не так одет!». Сзади одергивают: «Неправильно крестишься!». А тут подошла одна женщина и говорит ему: — Вы бы вышли из храма, купили себе книжку о том, как себя здесь вести надо, потом бы и заходили. Вышел человек из храма, сел на скамейку и горько заплакал. И вдруг слышит он голос: — Что ты, дитя мое, плачешь? Поднял человек свое заплаканное лицо и увидел Христа. Говорит: — Господи! Меня в храм не пускают! Обнял его Иисус: — Не плачь, они и меня давно туда не пускают.
-
