Ukrainians in Victoria, BC Chat
-
Її зробили вже на прикінці квітня
-
З отакими довідками виїжджали також ...сумно
-
Фільтрації не було тоді ще
-
Виїхати було можливо , люди виїжджали, попередньо видаливши все з телефона, проходили " фільтрацію" , потім дуже дивувались чому сусідні села та містечка цілі, непошкоджені... потім розуміли оте чому, і ставало їм ще гірше від того розуміння.
-
Його тупо довбали кожну хвилину….кожен дім ! ми всі віримо що настане час расплати за все! Слава Україні!
-
Привітання наши йому , він молодець раз вдалось виїхати , місце було в оточенні з перших днів … виїхати було неможливо .
-
У меня сейчас работает мужчина из Мариуполя. В его квартиру ракета прилетела. Он рассказывал как они в подвале сидели, как выходили из города перебежками от здания к зданию. Очень больно было слушать, у меня в какой-то момент возникло ощущение что мне бабушка опять поо ВОВ рассказывает
-
Так, я наприклад кожен день ще думаю про війну відчуваю її та нічого не можу з собою зробити , розумію що це надовго ….. наша сім‘я нажаль відчула все …. Смерть, біль, утрати, голод…. Місце Мариуполь виїхали не дуже давно
-
Ну, гул ракет над головою , воєнні літаки, котрі злетіли всі враз , колони танків - неперевершено залишаться в пам'яті , мабуть назавжди...і гул джмелів досі мені видається літаком, і коли вже в безпечній Польщі діти враз почули гул сирен на телефоні у мами, і мов курчата кинулась всі під стіну...😞💙💛
-
Є, в Вікторії аж двоє. Чи ти хочеш, щоб саме в ТГ?
-
Чи є в групі вчитель української мови? Якщо так, напишіть мені, будь ласка
-
Я не спец, але мені здається що будь який садочок, в який вдасться потрапити буде хорошим😅
-
Крутость тут совершенно ни при чем. Я довольно эмоциональный и чувствительный человек, могу пустить скупую мужскую слезу когда вижу как бомбят мой родной город. Я о том что бы в жизни ни случилось жизнь на этом не заканчивается, нужно продолжать жить, идти по жизни дальше. Тем более в той ситуации в которой мы оказались сейчас нам нельзя распускать сопли и слюни
-
Здається, ви знецінюєте почуття інших людей. У кожного свій поріг "крутості" і своя власна історія. Люди незаплановано виїхали з рідних домівок з дітьми, можливо без грошей... Їм важко. Було б добре підтримати тих, хто відчуває тугу, депресію чи провину вижившого. Дякую спеціалістам, які допомагають 🙏
-
Ну такое. Нам нужно быть сильнее Я видел что такое война ещё ребёнком, лично наблюдал как уходят воевать с одним автоматом на троих, что делает с ногой пуля из СВД. Подростком в меня стреляли, это сейчас я понимаю что били над головой специально чтоб показать что вы пацаны не туда заехали, убивать не хотели, но тогда мне казалось что нас убивают. Я после всего этого не шугаюсь от каждого хлопка, вид военной техники и военных не вызывает у меня стресс. А вы про сирены
