Ukrainians in Victoria, BC Chat
-
Івенти ХУВІ:
-
На сторінці УКЦ є цей івент. Це буде дуже крутий концерт, я була минулого року: просто амейзінг 🤩 і вражаюче ☺️. Приходіть! Це ж НАШІ діти❤️( не мої особисто) , і наша культура😉 facebook.com/events/s/year-end-showcase/772687557783362/?mibextid=Gg3lNB
-
Робота шукає людину! Amazing opportunity! ukrainehelpvi.ca/job/camp-sunflower-victoria-full-time-camp-sunflower-employment-opportunities/
-
О котрій годині виступатиме Веселка? І Калина? Дякую
-
Тяжка втрата для Зарічненської громади, тяжка втрата для України... Війна забрала життя Ковенька Петра Анатолійовича, 1994 року народження. Жителя села Борове. Молодшого сержанта, якого зовсім нещодавно нагороджував президент України Володимир Зеленський медаллю «Захиснику Вітчизни» за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Чотири відзнаки Герой України Петро отримав з початку повномасштабної війни: «За військову службу Україні», «За мужність III ступеня» та «За оборону України» та «Захиснику Вітчизни» Загинув, командир 3 стрілецького взводу Петро Анатолійович, 30 травня біля населеного пункту Новоселівське Луганської області виявивши стійкість та мужність в складі 3 стрілецького підрозділу. Саме в цей день рашисти намагалися прорвати Українську оборону в кількох напрямах. Саме завдяки таким як Петро операція противника була безуспішна. Така висока ціна перемоги... Всім серцем співчуваю рідним... •
-
З другої спроби таки helps😉 Thanks!
-
Until 12.30am actually All night buses are applied
-
Used a bus after 12am with a previous day ticket A driver explained
-
lina_kostenko_ua БАЙДУЖІСТЬ Розповідь чоловіка, який приїхав за племінником... Київ…. 800 тіл полеглих лише в одному моргу... Люди заходять на впізнання, мліють одразу, крик, плачі несамовиті. Коли щодня в наших містах, селищах відбувається похорони, пів країни шикує.. За в1йну майже забуто... Із слів військових, підтримка від людей впала істотно... Що це? - То банальне звиання, то природа людини така, пристосуватися до всього... Навіть до війни, в якій безжально проливаються щодня тисячі рік крові... Але разом із звиканням приходить байдужість. Думаю вже давно пора зрозуміти, що нам в жодному разі не можна допускати байдужості до війни, та самообману, що все добре... Зараз хтось готується до свят, а хтось до похорону. Не забуваємо, будь ласка, що лінію між тими двома паралелями тримають - наші сини, які не дають їй обірватися... Бо тоді вже до похорону мала б готуватися вся країна...
-
