Доречі, щодо посмішки. Є така гарна вправа, коли ви навмисне одягаєте посмішку, змушуючи організм повірити, що у вас все добре, вам гарно, ви щасливі. Це працює. Це допомагає перемогти депресивні стани, допомагає бути здоровіше (психосоматика).
Інший момент про посмішку. Багато хто майже рік не міг помсіхатися. Не всі можуть. Навіть м'язи відмовляються, ти це відчуваєш, як забуту навичку, як щось нове, що робить твоє тіло. Часто крива посмішка на одну сторону, бо в тобі ніби дві людини. Одна бореться, намагається вернути себе до нормального життя, працювати, гуляти, дивитися на зорі. Інша частина тебе вже ніколи не буде такою, як до війни, вона не посіхаєиься, вона болить, і буде боліти все життя. Але разом дві частини тебе - це ціле, як дуальність буття, Всесвіту.
Посмішка - це дуже глибоко. Інколи.
Всім кохання❤️ З Валентином. Несемо добро та тренуємо посмішку🥰, тримаємось, боремось.
