З біженством теж біда
У трибуналі у справах біженців (IRB) у черзі на розгляді 7,000 кейсів. Погано те, що так було 10 років тому. А сьогодні у черзі не 7, а 267 тисяч кейсів .
Терміни розгляду за такої черги становлять близько чотирьох років, але є підозра, що нам згодовують оптимістичний сценарій — не враховують, що за такої тенденції backlog не зменшуватиметься, а зростатиме, що призведе до подальшого збільшення часу розгляду.
Тут треба сказати , що один біженський кейс у трибуналі може слухатися не годину, і не день, а кілька днів; і це лише очні слухання, тобто фінал процесу — кілька днів роботи трибуналу (разом із секретарями та іншою прислугою це як мінімум кілька осіб).
Ми знову повертаємося на початок 2000-х, коли людині, яка опинилася в Канаді, було вигідно подавати заяву на біженство навіть без шансів на успіх: вона могла кілька років сидіти на шиї у скарбниці, звісивши ніжки, і ні про що особливо не дбати. Право на роботу є, медицина є, посібники є — чого б не податися? А за ті кілька років, що справа розглядається, або ішак помре, або падишах здохне, тож нема чого й голову ламати.
З січня по вересень 2024 року включно біженських заяв було подано 146 тисяч , а розглянуто трохи менше 42 тисяч . І це при тому, що зараз в IRB працюють 2,5 тисячі осіб (а десять років тому, коли черга була майже в 40 разів меншою, штат становив 950 осіб). З фінансуванням та ж картина: близько 80 мільйонів у 2016 році, та 266 мільйонів у році, що минає. Коротше кажучи, приплив біженців приблизно значно перевищує збільшення виділених ресурсів.
Причини того, що трапилося, озвучуються найрізноманітніші — величезна кількість виданих work/study permit'ів (по закінченні яких багато хто від безвиході подається на біженство), дірка про безпечну третю країну, недобросовісні консультанти тощо.
Але поки що ніде в медіа не озвучено причину, яка видається наріжною: застаріла, допотопна, ущербна, непотрібна конвенція про захист біженців, яка діє понад 70 років. За ці роки у світі змінилося ВСЕ, але адаптувати конвенцію під сучасні реалії нікому досі не спало на думку — ООН має інші турботи . А замість того, щоб вийти з конвенції, Канада крутить у гугле «соціальну» рекламу, яка відмовляє потенційних біженців від їхніх намірів.