Не дуже життя простіше. Дешевше - це дивлячись з якого боку подивитись. Знаєте як у прислів'ї: дешева рибка - несмачний суп. В фейсбуці є група Едмонтон приймає українців, можете почитати, як люди у розпачі шукають хоч якусь роботу, хоч аби які умови, хоч щось. А школи? А лікарні? А наркомани, які лізуть в будинки обдовбані? Моя родина після 1.5 року життя в Едмонтоні дуже серйозно думає переїхати до Квебеку. Чоловік- іноземець, володіє двома мовами вільно, інженер за фахом, пропрацював за фахом більше року. Подалися, вже 5 ий місяць номінацію не дають. До того піару, як до зірок. Якість життя в Едмонтоні, як на мене, то дуже депресивно, літом з дома не можна вийти, щоб комари не з'їли живцем. Всі покусані. Відношення до нашого люду та іноземців взагалі - ви наші раби. Чоловік працює по 13 годин на добу з 7.00 до 20.00, ще вдома дороблював паперову роботу до 23.00. Змушували працювати в суботу та інколи неділю. З таким графіком хто не впаде? Ще і сварилися за те, що він на 2 хвилини на ранкові збори запізнився. Мороз - 42, а вони дбають, щоб люди, які ще будуть на тому морозі працювати 12 годин зміну, на 2 хвилини не запізнювались, не дивлячись на те, що навіть немає часу, щоб собі перерву 20 хвилин взяти на з'їсти хоч бутерброд. Вибачте, люди довгий пост, але вже рішила про Едмонтон написати. І є ще більше розповісти. Так що, напевно, добре де нас немає.
