Дійсно, зі спонсорством важко. Мій чоловік висловив бажання спонсорувати маму ще в 2020 році, і лише цього року йому прийшло запрошення подати заявку. А ще є люди з когорти 2020, яким воно досі не прийшло і, може, їм ще кілька років грати в лотерею. І також є люди, які не можуть навіть висловити бажання спонсорувати, бо досі розігрують когорту 2020.
Також є строки обробки заявок на спонсорство. По Канаді - 2 роки, у Квебеку - 4 (!) роки. Деякі батьки можуть і не дожити до кінця розгляду заявки. Ми якраз в Квебеку, то оскільки подали маму по воз'єднанню укр родин, заявку на спонсорство вже й не подавали. Хай когось іншого порадують.
А ось моя подруга подала свою маму по humanitarian and compassionate програмі (правда, років 5+ тому). Її мама теж людина похилого віку і лишилася сама, без інших родичів в Україні. Заявку повністю робив імміграційний адвокат ($$$), але все завершилося успішно. Правда, мамі треба було оплачувати мед страхування всі 1,5+ роки, поки її заявка розглядалася.
Зараз багато українців подаються по цій програмі також, тому якщо шанси може ще й є, усе буде довше і дорожче. Можливо, краще порадитись з міграційним консультантом, який в курсі останніх подій і допоможе зрозуміти, які опції та шанси існують.
