Мій лист так не виглядає. Просто описана історія життя ДО/ після, і наведені аргументи що тут дитині найкраще, що ми адаптувалися( як саме). Мені здається лист дотоііцера не має бути схожим на позов до суду, бо офіцер- не судовий виконавець( навіть не дотична до тоії структури людина). Це інша інстанція. У мене немає жодних посилань в моєму листі, він написаний як історія життя з аргументами. Сугубо моя думка, якщотоист виглядає як сума статей між якими апліканттнамагається щось донести/ довести, постійно пригаючи з силки на ссилку і велучи таким чином офіцера по тим ссилкам, складається враження що сова натягнута на правовий глобус, і ці всі посилання саме щоб вести в заданому напрямку думку офіцера- дають зрозуміти те саме. В моєму розумінні, і як тут багато писали, G&S це програма состраданія і ВИКЛЮЧЕНЬ. В моєму розумінні оці виключення мають будуватися саме на співчутті, бо це є базою програми. А тикання в листі офіцеру десятками смилок на закони- це виглядає якось не зовсім сострадательно, а навпаки, так, ніби людина не захисту прийшла просити і притулку в Канаді, а ніби»тисне «на офіцера цими десятками ссилок.
Пс- лише моя власна думка. Ссилки купами в листі до офіцера- це не сострадательность і не виключення. Це виглядає як жонглювання законами щоб «витребувать» ПР по гуманітарці а не саме « просити» дати на основі сострадания і виключень.