Я б з вами погодився, якби не квлька але:
1) Канада видала після ковіду ПР купі біженців з Африки та близького сходу, а до цього давала їм виплати пару років. Чи є у цьому сенс для Канади та її економіки - питання риторичне.
2) Наявність програми по видачі ПР громадянам Афганістану, без якихось особливих вимог, та окремої програми для мешканців Гон Конгу, з елементарними вимогами.
(Тут раніше хтось висловлював думку, наче це через те, що Гон Конг це дуже розвинений мегаполіс, там всі сильно вумні і т д і т п, проте в такому разі було б логічніше запровадити для вумних вимоги не мінімальні, а як в Експрес Ентрі, чи не так?:))
3) Статистика по гуманітарній програмі. Ледь не кожному русліку, який каже що він "нє хочєт убівать украінцев і вообщє за бутерброда Навальнага" дають ПР по гум. програмі. Ледь не кожному сирійцю вне залежності від статі дають ПР. По українцям 70% відмов. Я вже не кажу про те, що відмовляють чоловікам, які апелюють до того, що в Україні на них чекає насильницька мобілізація і загроза життю. Навіть жінкам з дітьми відмовляють, якщо вони не були прописані на окупованій території, і не можуть довести глибокий зв'язок з Канадою. Кажуть, наче в Україні безпечно. От кілька днів тому в Одесі загинуло немовля, в Одесі безпосередньо немає війни. Ракети літають і у Львів і у Київ, але для панів з ІРСС це не аргумент.
І тільки не треба розповідей, що це через те, що "Україна не оголошувала війни". Сирія і Афганістан теж нікому на офіційному рівні не оголошували війни).
Враховуючи вищевикладене, тут очевидна політична заангажованість політичного керівництва Канади, яке і впливає на міграційну політику і міграційні програми.
