Хотілось би дізнатись про освітні програми для Українців

Де почитати про підготовку пакету документів для підтвердження вищої освіти

А якщо я не в Україні?

Можуть буди питання оскільки на кордоні Румунія/Угорщина, діє паспортний контроль

До 1991року Україна була промислово-аграрна країна, з авіа-космічною галуззю, але прийшли свідомі і тепер ми все купляємо, бо нічого не виробляєм, навіть зброю. Тому що маємо то маємо як казав тесть пана Пінчука;)

В рамках окупації були збудовані заводи, медичні заклади, ГЄС, АЄС, безкоштовне житло та інше, що було глобально побудовано після 1991року ? Нічого крім, футбольних клубів і батальйонів «Монако». Польща це приклад коли після окупації країна показала свій потенціал. Є факти зростання і падіння.

Є факти, а є емоції Економіка України після розпаду 1991році, була співвідносна до Німеччини (котра об’єдналась), маючи людській потенціал, все розмарнували. Всі державні підприємства стали за безкоштовно приватними?!. В 90х роках моє оточення в м.Києві складалось з працівників різних Наукових спілок, і я пам’ятаю як вони торгували на базарі Троєщина (це був стихійний ринок, де торгували речами на землі та на столах кожну суботу-неділю ), щоб якось вижити мій сусід робітник Науково-дослідного інститута «Кріоелектроніка» ( розробка мікроелектроніки для праці в наднизьких температурах в космосі) їздив в Турцію за товаром щоб його збуди в Україні і хоч якось прогодувати сімью. Так от, Він разом із сім’єю переїхав в Канаду в 1999році, забравши потім практично весь науковий колектив, а вже у 2000 році в компанію Bombardier перїхало багато хлопців із КБ Антонава, (Валерій В. Олександр Д. Проектували фюзеляжі ан70/ ан 140) коли канадці побачили в яких умовах вони проектували, Канадці відразу запропонували 5річний контракт. Я «совкодрочер» з 2003році у Канаді працюю Bombardier Aerospace, моя жінка викладач Хімії в одному із вищів Канади, мій син працює інженером в тех. відділенні SpaceX. Завдяки знанням котрі ми здобули при «радянській окупації» ми спромоглись знаїти себе тут у Канаді, за що я безмежно вдячний. Наша сімія прихистила 4 багатодітних з України в Монреалі, моя жінка увесь вільний час витрачає на допомогу новоприбулим котрі зовсім не знають ні францюзкої/англійської мови і не можуть банально вчитись! Наскільки я бачу з цього чату «новоприбулих» нашому оточенню «совків-спонсорів» треба більш вибірково підходити до теми волонтерства. Майте Повагу один до одного, та до думки інших. Доброго Ранку усім. Гарного дня.