Уже другий рік в Канаді і так щиро радію, що розмовляю українською ( англійську теж знаю, але мова не про це). Бо мова ідентифікує своїх. Так багато людей в реальному житті відгукуються на українську мову. І так багато питань відпадає одразу 🙂

Цікаво Якщо ви однаково добре володієте українською та російською, чому автоматично відповідаєте російською🧐

Я багато разів була в Дніпрі і знаю, що люди там так само спілкуються українською Я 36 років прожила в Києві і що? Ви або розмовляєте і думаєте українською, або ні Крапка.

Ви знаєте, я взагалі не можу зрозуміти в чому складність розмовляти українською Знаю багато чудових людей з Дніпра, які не вбачають жодних складнощів в цьому Можете пояснити?

Це, до речі, одне з моїх найбільших відкриттів в Канаді. Українці Канади розмовляють українською краще ніж українці з України. Зберігають і поважають традиції країни, яка є їх Батькіщиною крізь покоління. А нашим все - «какая разніца». В українських канадійців нам ще треба багато чому навчитися🌺

Перестаньте маніпулювати, бо ви, здається, зараз не на фронті.

Я так само однаково добре володію російською і українською, але для мене це принципове питання Хоча я так само виросла в російськомовному середовищі.

Ви трошки сплутали опонента Не маніпулюйте фронтом ніколи

Дивно, що тікаючи в більшості своїй від війни, цей смак «какая разніца» такий рідний і близький. Це дивує щиро 🤷‍♂️

І в реальному житті є, і в Україні є Всюди є. І це не проблема Це про самоідентифікацію Шкода, що ви цього не розумієте

Ніколи не кажіть ніколи 😁

Я за вас і не переймаюсь Я за цей час стільки українців зустріла, які просто, чуючи свою мову віталися, заводили розмови і ділилися досвідом, що мені абсолютно немає сенсу перейматися російськомовними українцями в Канаді 😁

Коли в Україні перестануть гинути люди від війни

Та ні, вони успішні у своїй діяльності на материку. Слідкую за ними в соц мережах. Схвальні відгуки, гарні фото з показів. Вони вже роблять свій внесок в розвиток культури і споживання українського кіно в Канаді. Їм буде неважко зробити плюс один показ десь на материку для зацікавленої аудиторії. Питання ж зацікавленості нашої на острові - то точно питання не до них. Я погоджусь з @plutnick на 100%. На першому показі, на Памфірі - весь час в мене було відчуття, що я десь вдома в кінотеатрі. Своя мова, знайомі актори, на мавці -знайомі голоси в озвучуванні. І це надзвичайно більше ніж про матеріальні речі.

Вважаю, ця тема вичерпана. Просто наостанок Є два варіанти: 1) Організатори непрофесійні, ми більше ніколи до них не ногою.Фуфуфу. І власне, на корню зарубити ідею показів українського кіно на острові; 2) Тримати зв‘язок з організаторами. Пояснити і пропрацювати всі недоліки, і помилки, налагодити/побудувати стосунки і співпрацю, таким чином створюючи нові традиції тут на острові, розвиваючи українську культуру. Вибір за громадою.

Не бачу сенсу зараз обговорювати те, що пройшло. Треба зробити висновки і роботу над помилками, щоб стало краще. Якщо організатори будуть організовувати наступний показ, я буду рада їм в тому допомогти. І з комунікаціями, і із зрозумілими квитками на EventBrite, і з усілякими адміністративними штуками.

Вибачте, Іра А кого я конкретно розкритикувала? ) Я сподіваюсь, що зможу подивитися тут на острові і Люксембург, і Щедрика і багато іншого українського кіно. А ні, то ні - завжди можна поїхати і до Ванкувера за бажанням.

Я і не говорила іншого, і жодним чином не переводила на особистості.

Жанна, я вже сказала Маші Що я не виправдовую організаторів Я лише вважаю, що українці б мали об’єднуватися і допомагати один одному, створюючи щось нове і значиме Но пока виходять тільки срачі, на жаль.

Безумовно А це працює тільки в вашу сторону?